1. (в історії Стародавньої Спарти) система суспільних відносин, за якої певна частина населення (гелоти, ілоти) перебувала у стані державних рабів, підпорядкованих і експлуатованих спартіатами.
2. (у психології) поведінкова модель, при якій людина навмисно виставляє себе в смішному або невигідному світлі, використовує самоіронію або клоунаду, щоб викликати сміх оточуючих, часто з метою отримання соціальної схвалення, уникнення конфлікту або приховування власних негативних емоцій.