Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “висміювати” — надання чому-небудь або кому-небудь смішного, негідного вигляду через сатиру, іронію, глузування; осміяння.
2. Результат такої дії — вислів, твір, образ тощо, у якому щось або хтось представлені в смішному, принизливому вигляді.
1. (розм.) Намагатися зробити щось важке, незвичне або невідповідне своїм силам; важко працювати, напружено щось робити, часто з небажаним результатом.
2. (перен., розм.) Важко та незграбно рухатися, пересуватися; плентатися.
1. Дія за значенням дієслова “висмолювати” — обробка чогось димом або коптінням для консервації, надання специфічного смаку чи запаху, а також для дезінфекції.
2. Рідше — процес очищення або просочування чогось смолою.
1. Пристрій або механізм, призначений для відсмоктування, видалення рідини, пилу, газу тощо шляхом створення розрідження; відсмоктувач.
2. (у техніці) Назва конкретних технічних пристроїв, наприклад, елемент вакуумної системи, пристрій для видалення вологи з трансформаторної олії.
3. (переносно, розм.) Про людину, яка витягує, забирає ресурси, сили або інформацію; витягувач.
1. Пов’язаний з одночасним використанням електричної енергії та вогню (полум’я) для здійснення технологічного процесу, зазвичай у промисловості (наприклад, про електровогневе очищення металу).
2. Стосунний до способу обробки матеріалів (металів, кераміки тощо), що поєднує електричний нагрів із безпосередньою дією відкритого вогню або факела.
1. (діал.) Виготовляти, робити гармани — дерев’яні частини воза, що з’єднують оглоблі з кузовом.
2. (перен., розм.) Робити щось повільно, незграбно або невміло; базікати, ледащо працювати.
1. Дія за значенням дієслова “висмоктувати” — видавлювання рідини або повітря з чогось за допомогою створення розрідженого простору, зазвичай губами або спеціальним пристроєм; відсмоктування.
2. (переносно) Повільне, систематичне та часто приховане витягання, відбір ресурсів, коштів, енергії або інших цінностей, що призводить до виснаження.
3. (переносно, розм.) Вивчення, отримання інформації шляхом старанних, часто непомітних розпитувань або спостережень.
Висмикувач — спеціальний пристрій або інструмент, призначений для механічного витягування, виймання або виривання чогось із чогось (наприклад, цвяхів, кілків, коріння).
Висмикувач — технічний пристрій або машина в сільському господарстві для збирання коренеплодів (буряка, моркви тощо) шляхом витягування їх із ґрунту.
Висмикувач — розмовна назва людини, яка займається висмикуванням чогось (наприклад, зубів, як переносне значення).
1. Велика дерев’яна колода з вирізаними жолобами, яка використовується для вичавлювання соку (наприклад, виноградного) у виноробстві; прас.
2. Великий дерев’яний віз на двох колесах з високими бортами для перевезення снопів, сіна та інших вантажів у сільському господарстві.
3. Розмовна назва вантажного автомобіля, великої вантажівки.
1. Призначений для висадки (висадження) десанту за допомогою електричних засобів, зокрема стосовно спеціального обладнання або пристроїв на транспортних засобах (наприклад, електровисадний пристрій для автобуса).