висмикувач

[ʋɪsmɪkuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Висмикувач — спеціальний пристрій або інструмент, призначений для механічного витягування, виймання або виривання чогось із чогось (наприклад, цвяхів, кілків, коріння).

  2. (Техніка) –

    Висмикувач — технічний пристрій або машина в сільському господарстві для збирання коренеплодів (буряка, моркви тощо) шляхом витягування їх із ґрунту.

  3. (Медицина) –

    Висмикувач — розмовна назва людини, яка займається висмикуванням чогось (наприклад, зубів, як переносне значення).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. висмикувач, р. висмикувача, д. висмикувачеві, з. висмикувач, о. висмикувачем, м. висмикувачеві, к. висмикувачу

Більше записів