Словник Української Мови
1. (у фізиці) Пов’язаний з антидинатроном — гіпотетичною елементарною частинкою, що є античастинкою до динатрона (гіпотетичної частинки з нульовим електричним зарядом).
2. (у техніці) Стосовний до методу або пристрою, призначеного для усунення або компенсації динатронного ефекту (небажаного вторинного випромінювання електронів) в електронно-променевих приладах, таких як вакуумні лампи або клістрони.
1. (у математиці, фізиці, інформатиці) Такий, що не є дискретним; суцільний, неперервний, континуальний. Протилежне до дискретний. Описує величини, множини, системи або процеси, які не мають чітко виражених окремих станів чи значень, а змінюються плавно в певному діапазоні.
2. (у лінгвістиці, семіотиці) Такий, що стосується неперервного, нечленованого потоку інформації або мовлення, який не піддається природному розбиттю на чіткі, ізольовані одиниці (на відміну від дискретного знака).
1. Математична операція, обернена до диференціювання, що полягає у знаходженні функції за відомою її похідною або диференціалом; інтегрування.
1. У математиці, зокрема в теорії матриць: діагональ квадратної матриці, що йде з правого верхнього кута в лівий нижній кут (або навпаки), тобто множина елементів aᵢⱼ, для яких i + j = n + 1, де n — порядок матриці.
2. У геометрії: відрізок, що сполучає дві протилежні вершини паралелограма, але не є його основною діагоналлю; іноді — будь-яка діагональ, що не є головною або побічною діагоналлю багатокутника чи багатогранника.
Хімічна сполука, що утворюється в результаті реакції діазосполуки з ароматичними амінами або фенолами та містить групу –N=N–, яка з’єднує два ароматичні ядра; азофарбник.
Антидіазотат — хімічна сполука, що утворюється в результаті реакції антидіазогрупи з різними речовинами, зокрема при взаємодії діазосполук з компонентами, що зв’язують діазогрупу.
Антидіазотат — продукт копіювального процесу в репрографії (наприклад, діазотипії), де він формується на освітлених ділянках діазопаперу під впливом світла та аміачних парів, утворюючи барвник (зазвичай синього, чорного або коричневого кольору) і закріплюючи таким чином зображення.
1. Який суперечить діалектиці як методу пізнання та мислення, що заперечує її принципи або є її протилежністю.
2. У марксистсько-ленінській філософії — такий, що не визнає або спотворює закони матеріалістичної діалектики; метафізичний.
1. (у фізіології та медицині) Такий, що сприяє зменшенню утворення сечі та збільшенню її концентрації, уповільнюючи виведення води з організму.
2. (про речовини, гормони) Який має властивість пригнічувати діурез (сечовиділення); сечогінний.
1. Стосовний до антидоту, призначений для нейтралізації або послаблення дії отрути, токсину, хімічної речовини або лікарського засобу в організмі.
2. Стосовний до засобів, що протидіють дії бойових отруйних речовин (БОР) або інших токсичних агентів, наприклад, антидотових препаратів, антидотової аптечки.
1. (у фізіології, нейробіології) Такий, що здійснює проведення нервового імпульсу в напрямку, протилежному до нормального (фізіологічного) напрямку руху по нервовому волокну або по нейронній ланцюжку.
2. (у ботаніці) Такий, що характеризується протилежним до звичайного розташуванням частин (наприклад, гілок, судин тощо) або напрямком їх росту.