Гастроліт — застаріла назва конкрементів (каменів), що утворюються в шлунку людини або тварини.
Гастроліт — тверде утворення (камінець), яке іноді нагрітають у шлунку тварин (наприклад, у птахів або рептилій) для подрібнення їжі або як балласт.
Словник Української Мови
Гастроліт — застаріла назва конкрементів (каменів), що утворюються в шлунку людини або тварини.
Гастроліт — тверде утворення (камінець), яке іноді нагрітають у шлунку тварин (наприклад, у птахів або рептилій) для подрібнення їжі або як балласт.
Влежаність — властивість за значенням прикметника «влежаний»; стан, коли щось (переважно про сіно, солому, зерно тощо) довгий час пролежало, набуло певних характеристик у результаті тривалого зберігання.
Влежаність — стан, коли хтось довго лежить, перебуває у лежачому положенні, часто через хворобу, немічність або лінощі.
Влежалість — властивість за іменником «влежалий»; стан, коли щось (переважно про продукти харчування, особливо фрукти) довгий час зберігалося в сприятливих умовах, набуло кращого смаку, аромату та ніжності внаслідок природного дозрівання після збору.
Влежалість — (у переносному значенні) стан спокою, витриманості, набутий внаслідок тривалого досвіду або перебування в певному середовищі (наприклад, про вино, людину, творчість).
Який стосується електромотора, призначений для нього або приводиться в дію електромотором.
1. Гастролі — виїзні виступи артистів, музикантів, театральних або інших творчих колективів за межами їх постійної діяльності з метою показу своїх програм у інших містах чи країнах.
2. Гастролі — період або серія таких виїзних виступів, що розглядається як подія або діяльність (наприклад: “театр поїхав на гастролі”, “успішні гастролі за кордоном”).
1. Дія за значенням влаштувати — організація, налагодження чого-небудь; створення, облаштування чогось з певною метою.
2. Результат такої дії — те, що влаштовано, організовано; установлений порядок, устрій, організація.
3. Пристрій, механізм, конструкція чого-небудь; технічне виконання, будова.
4. Влаштування на роботу — дії, спрямовані на отримання кимось робочого місця, посади; працевлаштування.
5. Розм. Улаштування особистого життя, зокрема одруження.
Влаштовувачка — жіночий відповідник до іменника “влаштовувач”, жінка, яка щось організовує, влаштовує або забезпечує влаштування когось, чогось.
Влаштовувачка — розмовне позначення жінки, яка працевлаштовує когось, особливо як посередниця або та, що має відповідні зв’язки.
Влаштовувачка — застосування у значенні “улаштувачка”, тобто жінка, яка пристосовує, приводить щось у належний стан або лад.
1. (про артистів, творчі колективи) Переїжджати з місця на місце з метою виступів, концертів, показу своїх творів; знаходитися в гастрольній поїздці.
2. (розм., ірон.) Часто бувати в гостях, відвідувати когось, перебувати десь у відрядженні або подорожі.
Фахівець, який керує роботою електромоторів (електричних двигунів) або обслуговує їх.
Особа, яка організовує, забезпечує проведення або створення чого-небудь (події, заходу, установи тощо); організатор.
Той, хто влаштовує когось на роботу, до навчального закладу; той, хто сприяє влаштуванню кудись.
Розм. Той, хто влаштовує, організовує своє життя, побут, справи певним чином.