влежалість

Влежалість — властивість за іменником «влежалий»; стан, коли щось (переважно про продукти харчування, особливо фрукти) довгий час зберігалося в сприятливих умовах, набуло кращого смаку, аромату та ніжності внаслідок природного дозрівання після збору.

Влежалість — (у переносному значенні) стан спокою, витриманості, набутий внаслідок тривалого досвіду або перебування в певному середовищі (наприклад, про вино, людину, творчість).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |