влежалість

[ʋlɛʒɑlistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Біологія) –

    Влежалість — властивість за іменником «влежалий»; стан, коли щось (переважно про продукти харчування, особливо фрукти) довгий час зберігалося в сприятливих умовах, набуло кращого смаку, аромату та ніжності внаслідок природного дозрівання після збору.

  2. (Лінгвістика) –

    Влежалість — (у переносному значенні) стан спокою, витриманості, набутий внаслідок тривалого досвіду або перебування в певному середовищі (наприклад, про вино, людину, творчість).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. влежалість, р. влежалості, д. влежалості, з. влежалість, о. влежалістю, м. влежалості, к. влежалосте

Більше записів