1. Вибиратися звідкись, долаючи перешкоди або з труднощами (про істот або предмети).

2. Виступати, випинатися, ставати помітним (про щось опукле або що виступає з-під чогось).

3. Розмовне. З’являтися, виникати (про щось небажане або несподіване).

4. Розмовне, часто іронічне. Намагатися привернути до себе увагу, виставляти себе напоказ.

1. Рухаючись, долаючи перешкоду або виходячи з обмеженого простору, опинитися ззовні, назовні (про людину, тварину).

2. Виступати, показуватися з-під чогось, виходити за межі чогось (про предмети, частини тіла).

3. Розмовне. З’являтися, виникати (про почуття, думки, явища).

4. Розмовне. З великими труднощами долати якісь негаразди, виходити зі скрутного становища.

5. Розмовне, часто несхвально. Нав’язливо з’являтися десь, втручатися у щось.

1. (розм.) Хитатися, гойдатися з боку в бік під час руху; перевалюватися.

2. (перен., розм.) Уникати прямої відповіді, чіткої позиції; хитрити, лукавити.

1. Ходити, рухатися з боку в бік; перевалюватися з ноги на ногу, часто через незграбність або навмисне.

2. Перен. Уникати прямої відповіді, бути нещирим, діяти нечесно або лукаво; відступати від своїх слів.

3. Розм. Про рух хвоста у тварин: махати, рухати ним з боку в бік.

1. (розм.) Різко, з силою відскочити, відійти, відігнутися від чогось, щоб уникнути удару, небезпеки або неприємного дотику.

2. (перен., розм.) Спритно, нечесно ухилитися від чогось, уникнути виконання обов’язків, відповідальності або небезпечної ситуації.