1. Одужувати, позбавлятися хвороби внаслідок лікування; ставати знову здоровими.
2. Перен. Позбавлятися якихось негативних якостей, звичок, відчувати звільнення від чогось гнітючого.
Словник Української Мови
1. Одужувати, позбавлятися хвороби внаслідок лікування; ставати знову здоровими.
2. Перен. Позбавлятися якихось негативних якостей, звичок, відчувати звільнення від чогось гнітючого.
1. Повністю позбавляти хвороби, відновлювати здоров’я; зцілювати.
2. Усувати, ліквідувати явище, стан або властивість, що вважається негативним, шкідливим (переносне значення).
1. Який може бути вилікований, піддається лікуванню; такий, що можна вилікувати.
2. Який сприяє вилікуванню, має цілющі властивості; лікувальний.
1. (розм.) З великими труднощами, наполегливістю досягти чогось, добитися успіху в чомусь; вибитися.
2. (розм.) З’явитися, виникнути внаслідок тривалих зусиль або після довгого очікування.
3. (перен., розм.) Виявитися, стати помітним, очевидним (про почуття, думки, приховані якості).
1. Рухаючись, покинути межі чогось, вийти звідкись, пересуваючись переважно вгору або долаючи перешкоду (з води, з ями, з-під ковдри тощо).
2. Опинитися десь, потрапити кудись внаслідок такого руху (на поверхню, на вершину чогось).
3. Перен. з’явитися, стати помітним, виступити назовні (про щось, що було приховане).
4. Розм. прийти, завітати кудись (часто несподівано або без запрошення).
5. Розм. втрутитися у розмову чи справу, сказати щось недоречне.