• дала-фандир

    1. У міфології та фольклорі народів Дагестану — фантастична істота, велетенська жінка з довгими косами, що жила в горах і могла перекидатися скелями або скидати їх на путників.

    2. У переносному значенні — могутня, велична або грізна жінка; також могутня природна сила (про бурю, селеві тощо).

  • вибрукувати

    Вибрукувати — (від “брук”) покрити поверхню (дорогу, майданчик тощо) бруківкою, тобто щільно вкласти бруківку (кам’яну плитку, цеглу або інші тверді елементи мощення).

    Вибрукувати — (переносно, рідко) ретельно, акуратно та щільно викласти, впорядкувати щось, за аналогією з процесом брукування.

  • дактоманія

    Дактоманія — захоплення колекціонуванням грошових купюр, паперових грошових знаків, як різновид нумізматики.

    Дактоманія — пристрасть до збирання та вивчення паперових грошей, кредитних квитків, облігацій та інших видів цінних паперів.

  • вибрукуваний

    1. (Про людину) Який має виразні, красиво вигнуті брови.

    2. (Переносно) Надзвичайно вродливий, привабливий, з правильними рисами обличчя.

  • дактиліт

    1. (геологія) Рідкісний мінерал класу силікатів, що є складним силікатом кальцію, алюмінію та заліза, кристалізується в моноклінній сингонії, утворюючи характерні пальцеподібні (дактильні) агрегати.

    2. (медицина) Запальне захворювання фаланг пальців, переважно при деяких інфекційних чи ревматичних хворобах (наприклад, при сифілісі або серпоподібноклітинній анемії).

  • вибруковуватися

    1. (розм.) Виправдовуватися, намагатися виправдати свої вчинки або слова, часто шляхом хитрого викручування, наведення неґрунтовних пояснень.

    2. (перен., розм.) Викручуватися зі скрутного становища, знаходити вихід із труднощів, часто нечесним або хитромудрим способом.

  • вибруковувати

    1. (спец.) У техніці: видаляти бруківку, розбирати бруковане покриття (дороги, тротуару тощо).

    2. (перен., розм.) Ретельно, поступово вибирати, виймати щось із чогось, часто з певними зусиллями або з великої кількості.

  • дактиліотека

    Спеціалізована бібліотека, що збирає, зберігає та надає для використання колекції літератури, присвяченої виноградарству та виноробству.

    Рідко вживана назва для бібліотеки, фонд якої складається переважно з рукописних текстів або документів, що зберігаються у вигляді мікрофільмів або мікрофіш.

  • вибрукований

    1. Який має бруківку, викладений бруківкою (кам’яними або бетонними плитами, брусками).

    2. Переносно: який став гладким, рівним, начісуваним від інтенсивного ходіння, їзди або лежання (про дорогу, стежку, траву тощо).

  • дактиліографія

    1. Розділ криміналістики, що вивчає будову, властивості та способи виявлення, фіксації та дослідження відбитків пальців рук з метою ідентифікації особи.

    2. Система ідентифікації особи за відбитками папілярних ліній пальців рук; дактилоскопія.