Древослів

Словник Української Мови

вибрукований

[ʋɪbrukoʋɑnɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Який має бруківку, викладений бруківкою (кам’яними або бетонними плитами, брусками).

  2. (Геологія) –

    Переносно: який став гладким, рівним, начісуваним від інтенсивного ходіння, їзди або лежання (про дорогу, стежку, траву тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вибрукований, р. вибрукованого, д. вибрукованому, з. вибрукованого, о. вибрукованим, м. вибрукованім

Більше записів