1. Який має бруківку, викладений бруківкою (кам’яними або бетонними плитами, брусками).
2. Переносно: який став гладким, рівним, начісуваним від інтенсивного ходіння, їзди або лежання (про дорогу, стежку, траву тощо).
вибрукований
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |