Глососинтез — у лінгвістиці: метод аналізу мови, заснований на синтезі (поєднанні) мовних одиниць, зокрема морфем, для вивчення їхніх функцій та значень у структурі слова або висловлювання.

Глососинтез — у філософії та теології: концепція або процес творення, пов’язаний зі Словом (Логосом), божественним актом говоріння, що породжує реальність.

Глосопіроз — рідкісна генетична хвороба, що характеризується вродженим порушенням розвитку язика (аплазією або гіпоплазією), часто у поєднанні з аномаліями кісток та зубів, а також синдактилією (зрощенням пальців).

Глосопіроз — медичний термін, що позначає комплекс симптомів, головною ознакою якого є відсутність або сильне недорозвинення язика.

Глосоптоз — медичний термін, що означає патологічне опущення або западіння язика назад, до глотки, що може призводити до обструкції дихальних шляхів.

Глосоптерис — рід викопних папоротеподібних рослин, що існували в пермському періоді палеозойської ери; характерні для флори Гондвани.