1. Земноводна тварина родини жаб’ячих з гладенькою шкірою, без хвоста, що мешкає переважно на суходолі, а розмножується у воді.

2. Розмовна назва деяких видів безхвостих земноводних загалом.

3. Переносно про людину, яка викликає неприязнь, огиду або зневагу (часто через непривабливу зовнішність, характер).

4. Медична, розмовна назва хронічного тонзиліту або іншого запального захворювання горла, при якому шия розпухає.

5. Технічна, розмовна назва металевої деталі, пристрою, що має форму, схожу на жабу (наприклад, затискач, кріплення).

1. Сьома літера українського алфавіту, що позначає дзвінку задньоязикову проривну зімкнену приголосну фонему [ʒ] (на письмі передається також диграфом «зг»).

2. Умовне позначення предмета, явища або поняття в переліках, класифікаціях, формулах тощо (наприклад, пункт «ж» у списку, розділ «ж» у документі).

ЖЕМЧУГ — тверді, зазвичай блискучі перламутрові утворення кулястої або неправильної форми, що виникають у раковинах деяких молюсків (найчастіше перловиць) внаслідок відкладення шаровів перламутру навколо сторонньої частинки; цінність як дорогоцінне прикраса.

ЖЕМЧУГ — перен. про щось високоцінне, рідкісне, прекрасне або про людину з винятковими якостями.

ЖЕМЧУГ — у друкарстві: старовинний друкарський шрифт із дрібними літерами (розміром близько 5 пунктів).