Словник Української Мови
Євдокимов — українське прізвище російського походження, утворене від чоловічого імені Євдоким.
Євдокимов — топонім, що може позначати низку географічних об’єктів (наприклад, населених пунктів) на території Росії та колишнього СРСР, названих на честь осіб із прізвищем Євдокимов.
1. Рід рослин родини жовтецевих з перисто-розсіченим листям та дрібними білими квітами, що ростуть переважно у вологих місцях; рідкісна лікарська рослина.
2. Народна назва кількох видів рослин з подібним листям або властивостями, зокрема кропиви дводомної та деяких видів гадючника.
Євдоким — чоловіче особове ім’я грецького походження (грец. Εὐδόκιμος), що означає “славний”, “такий, що має добру славу”.
Євдоким — церковнослов’янська форма імені Євдокій, яка вживалася в українській мові переважно як монаше або канонічне ім’я.
1. Рід рослин родини жовтецевих (Ranunculaceae), що включає трав’янисті багаторічні види з жовтими квітами, зокрема жовтець їдкий (Ranunculus acris) та інші близькі види; народна назва для жовтеця.
2. Заст. Місце, поросле жабурником (жовтецем); жовтецеве болото або лука.
Жабуриння — власна назва села в Україні, зокрема села у Звенигородському районі Черкаської області.
По батькові жіночої статі, утворене від чоловічого імені Євграф; вказує на ім’я батька особи.
1. (діал.) Невеликий горщик, посудина для молока, риби тощо; також — глечик з двома вушками.
2. (діал.) Міра рідини, що відповідає об’єму такого посуду.
3. (діал., перен.) Про повну, округлу форму чогось; качан, головка (наприклад, капусти).