Словник Української Мови
1. Який стосується Європи та Азії разом, пов’язаний з обома цими частинами світу або поширений на їх території.
2. Який утворює єдине ціле з географічної, історичної або культурної точки зору, незважаючи на розташування в двох частинах світу (наприклад, про континент Євразію).
1. Історична область на Північному Кавказі, що є батьківщиною кабардинців (адигів); частина сучасної Кабардино-Балкарської Республіки Російської Федерації.
2. Назва одного з найбільших адигських племен, що утворило феодальну державу (Кабарду) і дало назву всій історичній області.
3. Рідкісне: порода сивих або білих коней з темною головою, ногами та хвостом, що походить з цієї області.
1. Ударяти, впиватися жалом (про комах, змій тощо), завдаючи біль або отруюючи.
2. Викликати відчуття різкого болю, печіння, подразнення (наприклад, про рослини, речовини).
3. Перен. Завдавати морального болю, гірко ображати словами або вчинками.
4. Рідк. Докоряти, лупити когось.
1. Який стосується кабарги, належить їй або походить від неї.
2. Який виготовлений зі шкури кабарги або має властивості, що нагадують її м’яку шерсть.
3. У складі біологічних назв: що містить у собі мускус, отриманий від залози кабарги (наприклад, кабаргова настойка).
1. Який стосується Європи як частини світу, її географії, природи, населення або культури.
2. Який відповідає культурним, політичним, економічним чи цивілізаційним стандартам, що історично сформувалися в Європі або прийняті європейськими країнами.
3. Який належить до Європейського Союзу або пов’язаний з ним.
1. Кабарга — невелика оленеподібна тварина родини кабаргових, що мешкає в гірських лісах Азії, відрізняється відсутністю рогів у самців, але має довгі ікла та мускусну залозу.
2. Кабарга — рід ссавців із родини кабаргових, до якого належить вид кабарга сибірська.
3. Кабарга — цінна мускусна речовина, яку добувають із залози самця кабарги, що використовується у парфумерії та традиційній медицині.
1. Рослинний засіб для припікання ран, виготовлений зі свіжої подрібненої кропиви, змішаної з сіллю.
2. (у народній медицині) Суміш подрібненої кропиви з сіллю або перцем, якою натиралися для лікування ревматизму або для зігрівання.
1. Те, що належить до Європи як частини світу, пов’язане з нею географічно, історично або культурно.
2. Те, що характерне для народів Європи, відповідає їхнім звичаям, традиціям або способу життя.
3. Те, що відповідає політичним, економічним чи правовим стандартам та цінностям, прийнятим у країнах Європейського Союзу або інших європейських інституціях.
1. Власна назва села в Казахстані, розташованого в Актюбінській області, що входить до складу Алгинського району.
2. Назва залізничної станції, що обслуговує однойменне село та прилеглі території на залізничній магістралі.