Древослів

Словник Української Мови

кабанячий

[kɑbɑnjɑt͡ʃɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Зоологія) –

    Який стосується кабана (свині) або походить від нього.

  2. (Зоологія) –

    Який має властивості, схожі на кабанячі; грубий, неотесаний.

  3. (Зоологія) –

    Призначений для кабанів, виготовлений зі шкури кабана.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кабанячий, р. кабанячого, д. кабанячому, з. кабанячого, о. кабанячим, м. кабанячім

Більше записів