Древослів

Словник Української Мови

  • жандармерія

    1. Спеціальна військова поліція, що існувала в багатьох країнах Європи (зокрема у Франції, Австро-Угорщині, Російській імперії) для охорони державного ладу, політичного розшуку та виконання поліцейських функцій, часто з жорсткими методами дій.

    2. У сучасному розумінні — поліційні формування військового типу, призначені для підтримання громадського порядку та безпеки, боротьби з тероризмом, охорони важливих об’єктів, а також виконання завдань військової поліції в деяких державах.

    3. Переносно — репресивний державний апарат, силова структура, що використовується для придушення інакомислення та політичного контролю.

  • євфрасійович

    Патронімічне прізвище, утворене від імені Євфрасій (Єфрасій), що вказує на походження від особи з таким іменем (на кшталт “син Євфрасія”).

    Історичне прізвище, пов’язане з родом Євфрасійовичів — українських шляхтичів герба “Вадвіч” на Волині в XVI–XVII століттях.

  • жандарм

    1. Військовослужбовець політичної поліції у Франції та деяких інших країнах Європи, який виконує функції з охорони громадського порядку та державної безпеки.

    2. У Російській імперії та деяких інших державах — солдат або офіцер окремого корпусу поліції, що виконував функції політичного та слідчого органу.

    3. Переносно: представник репресивного органу, гнобитель, пригноблювач.

  • євфрасій

    Євфрасій — чоловіче ім’я грецького походження (від грец. Εὐφρασιος — «радісний, веселий»), що вживалося переважно в християнському середовищі.

    Євфрасій — святий у християнській традиції; зокрема, так звали кількох ранньохристиянських святих, преподобних та мучеників (наприклад, преподобний Євфрасій Олімпійський).

    Євфрасій — історична особа; ім’я, що зустрічається в літописах та історичних документах, наприклад, Євфрасій (Єфрасін) — ігумен Печерського монастиря в Києві (XIII ст.).

  • жандарка

    1. Жінка, яка служить у жандармерії — спеціальній поліцейській чи військовій структурі, що виконує функції з охорони громадського порядку та безпеки, часто з підвищеними повноваженнями.

    2. Розм. про жінку з суворим, деспотичним характером, яка жорстко контролює оточення, нав’язує свою волю або суворо дотримується формальних правил.

  • євтушевський

    Євтушевський — українське прізвище, що походить від імені Євтух (Євтихій).

    Євтушевський — топонім, що може вказувати на географічні об’єкти (наприклад, села), пов’язані з носіями цього прізвища в Україні, Білорусі чи інших регіонах.

  • жандар

    1. (історичне) У Франції та деяких інших країнах Європи — військовослужбовець поліції, що має військову організацію та виконує завдання з охорони громадського порядку, безпеки та державних об’єктів.

    2. (переносне значення, зазвичай зневажливе) Представник репресивного органу, який жорстоко придушує свободу, переслідує інакодумців; символ насильницької влади.

  • євтухівна

    Похідне прізвище жіночого роду, утворене від чоловічого прізвища Євтухів, що вказує на дочку або іншу нащадку чоловіка на ім’я Євтух.

  • жан-жаківський

    1. Стосовний до французького філософа та письменника Жан-Жака Руссо (1712–1778), пов’язаний з його ідеями або творчістю.

    2. Побудований на принципах або пронизаний духом філософії Жан-Жака Руссо, зокрема його культом природи, почуттів та ідеєю «шляхетного дикуна».

  • кабульський

    1. Який стосується столиці Афганістану міста Кабул, пов’язаний з ним або походить із нього.

    2. Який стосується Кабульської долини, розташованої в Афганістані.

    3. У складі стійких виразів та історичних назв: який стосується подій, явищ або об’єктів, пов’язаних з Кабулом (наприклад, Кабульський договір).