1. (від фр. gentil — чемний, ввічливий) Застаріле: властивий аристократії, дворянству; шляхетний, благородний, витончено-ввічливий у поводженні.
2. (перен., рідко) Ніжний, делікатний, м’який (про вигляд, почуття, манеру тощо).
Словник Української Мови
1. (від фр. gentil — чемний, ввічливий) Застаріле: властивий аристократії, дворянству; шляхетний, благородний, витончено-ввічливий у поводженні.
2. (перен., рідко) Ніжний, делікатний, м’який (про вигляд, почуття, манеру тощо).
1. Який стосується одночасно Єгипту та Ізраїлю, пов’язаний із цими двома державами, їхніми взаєминами, співпрацею або протистоянням.
2. Утворений, створений або існуючий за участю Єгипту та Ізраїлю (про угоди, договори, спільні проекти тощо).
Галузь літературознавства та мистецтвознавства, що вивчає теорію жанру, закономірності розвитку, класифікацію та взаємодію жанрів у літературі та інших видах мистецтва.
1. Який стосується Єгипту, його території, населення, культури, історії або політичного життя.
2. Створений, виготовлений або поширений у Єгипті; характерний для нього.
3. У переносному значенні: велетенський, колосальний, грандіозний за розмірами або значенням (за аналогією з пірамідами або монументальними спорудами Стародавнього Єгипту).
4. У стійких виразах: “єгипетська кара” — тяжка, нестерпна кара; “єгипетська темрява” — непроглядна, густа темрява (за біблійними сюжетами).
1. Сукупність характерних ознак, властивих певному жанру в мистецтві, літературі, музиці тощо; належність твору до конкретного жанру.
2. У мистецтвознавстві та літературознавстві — теоретична категорія, що вивчає природу, особливості та закони функціонування жанрів.
3. Наявність у творі чітко виражених, типових рис, що дозволяють однозначно віднести його до певного жанру; специфіка жанру, що проявляється в художніх засобах, темі, стилі.
1. Країна на північному сході Африки та на Синайському півострові в Азії, офіційна назва — Арабська Республіка Єгипет, одна з найдавніших цивілізацій світу.
2. Історична область та стародавня держава в долині річки Ніл, що існувала з кінця IV тисячоліття до н.е. до завоювання Римською імперією.
3. (переносно, розмовне) Позначення важкого, безвихідного становища або рабської праці (за асоціацією з біблійним описом рабства ізраїльтян у Стародавньому Єгипті).
1. Пов’язаний з особливостями жанру та стилю художнього твору, мовлення чи мистецького напряму, що стосується їхньої характерної форми та художньо-виразних засобів.
2. Властивий певному жанру та стилю разом, що визначає їхню спільну специфіку.
1. Стосунковий до єгерів (мисливців, лісових сторожів або спеціальних військових підрозділів), властивий їм або призначений для них.
2. Стосунковий до військових частин (піхоти, авіації тощо), що мають у своїй назві або традиції зв’язок з єгерськими (легкопіхотними) підрозділами минулого, які діяли в розсипному строю.
3. Стосунковий до одягу, спорядження або зброї, характерного для єгерів (мисливців або військових).
1. У спосіб, властивий певному жанру (літературному, музичному, кінематографічному тощо); з точки зору жанрових особливостей.
2. У контексті жанрової системи акласифікації; за принципом належності до жанру.
1. Стосовний до єгермейстера, що стосується єгермейстера (посадової особи, яка керувала мисливським господарством при царському дворі).
2. Стосовний до єгермейстера, що стосується єгермейстера (одного з вищих придворних чинів у Російській імперії).
3. Стосовний до єгермейстерської служби, установи чи відомства.