• жаргон

    1. Мова певної професійної, соціальної чи іншої групи, що відрізняється від загальнонародної мови специфічною лексикою та фразеологією, але не має власної фонетичної та граматичної системи.

    2. Умовна, штучна таємна мова (арґо), що вживається переважно декласованими елементами.

    3. Розм. Показна, манірна, нещира манера висловлювання; фразерство.

  • єгиптянин

    1. Представник основного населення Арабської Республіки Єгипет, що мешкає у долині та дельті Нілу, а також у інших регіонах країни.

    2. У давнину — мешканець стародавнього Єгипту, представник однієї з найдавніших цивілізацій у долині Нілу.

    3. Рідкісне: той, хто має єгипетське громадянство або походження, незалежно від етнічної приналежності.

  • єгиптяни

    1. Корінні жителі або громадяни сучасної Арабської Республіки Єгипет, що становлять його основне населення.

    2. Представники стародавнього народу, що населяв долину та дельту річки Ніл у Північно-Східній Африці та створив одну з перших цивілізацій людства — Стародавній Єгипет.

  • жара

    1. Дуже висока температура повітря, спекотна погода; спека.

    2. Сильне почуття тепла в тілі, що виникає при хворобі, хвилюванні тощо; пал, гарячка.

    3. Перен. Сильне внутрішнє збудження, запал, пристрасть.

  • жар-птиця

    1. У слов’янській міфології та казках — чарівна птаха з сяючим, немов вогонь або золото, оперенням, що світиться в темряві; втілення вогню, світла та сонячного тепла, об’єкт пошуків героя.

    2. Переносно — про щось надзвичайно красиве, блискуче, чарівне або майже недосяжне, мрія.

    3. У зоології (розм.) — народна назва деяких яскраво забарвлених птахів, наприклад, павича або пітанг.

  • єгиптопітек

    Єгиптопітек — викопна людиноподібна мавпа (гоміноїд), що існувала близько 30 мільйонів років тому на території сучасного Єгипту; один з найдавніших відомих представників надродини гоміноїдів, який вважається можливим предком як сучасних мавп Старого Світу, так і людиноподібних.

  • жар

    1. Висока температура повітря, спекотна, знойна погода; спека.

    2. Висока температура тіла людини або тварини при хворобі; пропасниця, лихоманка.

    3. Сильне внутрішнє відчуття тепла, що розливається по тілу (від хвилювання, сорому, захоплення тощо).

    4. (перен.) Сильне почуття, пристрасть, запал; ентузіазм.

    5. (перен., заст.) Яскраве, інтенсивне світіння, сяйво (перев. червоного, золотавого кольору).

    6. (техн.) Розпечений, палаючий або тліючий матеріал у топці; також сам процес горіння палива.

  • єгиптологія

    1. Комплексна наукова дисципліна, що вивчає історію, мову, культуру, мистецтво, релігію, економіку та суспільний устрій Стародавнього Єгипту.

    2. Сукупність знань, досліджень і наукових праць, присвячених цивілізації Стародавнього Єгипту.

  • жанцан

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. (Рідко) Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає через Івано-Франківську область.

  • єгиптолог

    Фахівець з єгиптології, вчений, що вивчає історію, мову, культуру та матеріальні пам’ятки Стародавнього Єгипту.