• єлизарович

    Єлизарович — українське прізвище, що походить від чоловічого імені Єлизар (варіант імені Лазар) із додаванням патронімічного суфікса -ович, що вказує на походження («син Єлизара»).

  • жахно

    1. Прислівник до слова “жахний”, що означає: дуже сильно, надзвичайно, до жаху (про ступінь вияву дії або стану).

    2. (У значенні присудкового слова) Дуже погано, неприйнятно, так, що викликає відчуття жаху або різкого несхвалення.

  • єлизаров

    1. Прізвище російського походження, що походить від чоловічого імені Єлизар (Єлеазар).

    2. Власна назва для позначення об’єктів (наприклад, вулиць, підприємств), пов’язаних із носіями цього прізвища, зокрема радянського партійного діяча Петра Єлизарова.

  • жахний

    1. Який викликає жах, страх, сильне збентеження або відразу; страшний, страхітливий.

    2. Дуже поганий, низької якості; неприйнятний, відразливий.

    3. Надзвичайно сильний за ступенем вияву; величезний, надмірний (про почуття, явища).

  • єлизар

    Єлизар — чоловіче ім’я давньоєврейського походження (івр. אֶלְעָזָר — Elʿazar), що означає “Бог допоміг” або “Бог милував”.

    Єлизар — у православній та католицькій традиціях — ім’я кількох святих, найвідомішим з яких є праведний Єлизар, син Аарона, згадуваний у Старому Завіті.

    Єлизар — рідкісна українська прізвиськова форма цього імені, що може вживатися як власна назва або прізвище.

  • жахливість

    Властивість або якість того, що викликає жах, страх, огиду; надзвичайна непривабливість, огидність.

    Щось жахливе, страхітливе (у конкретних проявах).

  • жахливо

    1. Прислівник до слова “жахливий”; дуже погано, страшно, так, що викликає жах або сильне неприйняття.

    2. У значенні присудкового слова; вкрай, надзвичайно, дуже (про високий ступінь якості або інтенсивності дії).

    3. У значенні вигуку; виражає сильне здивування, обурення, переляк або інше різке відчуття.

  • єлизаветинський

    1. Стосунковий до Єлизавети I Тюдор, королеви Англії (1558–1603), або до її правління; характерний для цієї епохи в англійській історії та культурі (єлизаветинська доба, єлизаветинський театр).

    2. Стосунковий до російської імператриці Єлизавети Петрівни (1741–1761) або до її правління; характерний для цієї епохи в російській історії та архітектурі (єлизаветинське бароко).

    3. Стосунковий до особи на ім’я Єлизавета (наприклад, до церкви, названої на честь святої Єлизавети).

  • єлизавета

    1. Жіноче особове ім’я, що походить від давньоєврейського імені Елішева (אֱלִישֶׁבַע) і означає “Бог — моя клятва” або “Богом обітована”.

    2. Назва кількох міст, селищ та інших географічних об’єктів, історично поширена в Україні та світі (наприклад, колишня назва міста Кропивницький у 1754—1924 роках).

    3. Історична особа, зокрема російська імператриця Єлизавета Петрівна (1709—1761), чиє правління вплинуло на історію України.

  • жахливий

    1. Який викликає жах, сильний страх або відразу; дуже страшний, огидний.

    2. Надзвичайно великий за силою вияву; надмірний, величезний (про ступінь, інтенсивність чогось).

    3. Дуже поганий, низької якості; відразливий, огидний.