1. Допоміжна історична дисципліна, що вивчає герби, їх історію, символіку, правила складання та використання.
2. Сукупність гербів, гербових знаків та системи їх ідентифікації певної країни, регіону, роду чи організації.
-
віртус
1. У давньоримській культурі та філософії — фундаментальна етична категорія, що означає доброчесність, мужність, громадянську відвагу, моральну силу та сукупність чеснот, які становлять ідеал повноцінного громадянина і воїна.
2. У середньовічній та ранньомодерній європейській традиції (особливо в геральдиці) — алегоричне уособлення чесноти, моральної сили та доблесті, що часто зображувалося у вигляді жіночої фігури з атрибутами (наприклад, мечем, щитом, стовпом).
3. У сучасному вжитку (переважно в наукових, історичних чи мистецьких текстах) — термін для позначення концепції чесноти та громадянської доблесті в античній та гуманістичній традиції.
-
віртуозність
1. Високий ступінь майстерності у володінні технікою якоїсь мистецької, спортивної або ремесничої діяльності, що виявляється у легкій, бездоганній та вражаючій виконавській техніці.
2. Надзвичайна вправність, швидкість і точність у виконанні будь-якої, часто дуже складної, роботи чи дії.
-
геракліївна
Дочка Геракла (міфічного героя давньогрецької міфології).
-
епідемічний
1. Стосунковий до епідемії; властивий епідемії, що має характер епідемії.
2. Такий, що часто повторюється, поширюється, стає масовим явищем (переносно).
-
віртуоз-інструменталіст
Музикант, який досконало володіє технікою гри на музичному інструменті, демонструючи виняткову майстерність, артистизм та виконавську культуру.
-
епідеміологія
Наука, що вивчає закономірності виникнення, поширення та згасання інфекційних захворювань серед населення, а також розробляє методи профілактики та боротьби з ними.
Розділ медицини, що займається вивченням причин, механізмів передачі та профілактики масових захворювань, як інфекційних, так і неінфекційних (наприклад, серцево-судинних, онкологічних).
-
віртуоз
1. Виконавець (музикант, співець, танцюрист тощо), який володіє високою технікою майстерності, що дозволяє йому вільно та бездоганно виконувати найскладніші твори або елементи мистецтва.
2. Людина, яка досягла високого рівня майстерності в якійсь галузі діяльності, демонструє виняткову вправність і тонке відчуття матеріалу.
3. (У переносному значенні) Той, хто вдало, майстерно щось робить, часто з відтінком хитрого або недобросовісного виконання (наприклад, віртуоз обману).
-
гераклійович
Похідне прізвище, утворене від імені Гераклій, що вказує на належність до роду або на синівський зв’язок (типовий словотвірний формант -ович).
Прізвище українського поета, перекладача та громадського діяча Івана Гераклійовича (Яна Геракліуша, 1734–1809).
-
епідеміологічний
1. Стосовний до епідеміології — науки, що вивчає закономірності виникнення та поширення масових захворювань (епідемій) і способи боротьби з ними.
2. Пов’язаний з поширенням та контролем епідемій, властивий їм.