• живовидячки

    1. (вживається переважно в заперечних конструкціях) Так, що можна побачити на власні очі, візуально; наочно, очевидно.

    2. (заст., рідк.) Як жива істота, що бачить; у спосіб, властивий живій істоті, наділеній зором.

  • живо

    1. Так, що властиво живій істоті; з виразністю, енергійно, інтенсивно.

    2. Яскраво, виразно, чітко (про сприйняття, пам’ять, уяву).

    3. Швидко, жваво, без затримок.

  • живність

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. (заст.) Термін, що позначає стан живого організму, ознаки життя; життєвість, бадьорість, енергія.

  • живняк

    1. Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно на Західній Україні.

    2. У діалектах (зокрема, західних) — збірна назва для живої худоби, свійських тварин; синонім до літературного “худоба” або “скотина”.

  • живлячи

    1. Дієприслівник теперішнього часу від дієслова “живити” — надаючи їжу, підтримуючи життя, зберігаючи існування когось або чогось; сприяючи розвитку, зміцненню.

    2. (переносне значення) Підтримуючи, зміцнюючи, забезпечуючи розвиток чогось (наприклад, почуттів, ідей, традицій).

  • живлющий

    1. (у хімії, техніці) Який має властивість живлення, тобто здатний відновлювати, підтримувати або активізувати певні процеси, часто стосовно реагентів, каталізаторів або середовищ.

    2. (у біохімії, медицині) Який сприяє живленню, підтримці життєдіяльності клітин, тканин або організму в цілому; поживний, підживлюючий.

  • живлюще

    1. Те, що живить, підтримує життя, дає силу, енергію; поживне, підживлювальне.

    2. (У переносному значенні) Те, що сприяє розвитку, зміцненню, активізації чогось; стимулююче, зміцнювальне.

  • живлючий

    1. Який живить, дає живлення, сприяє зростанню, розвитку або відновленню сил; поживний, поживний.

    2. Який освіжає, зміцнює, надає бадьорості та енергії (перен.).

  • живло

    1. (діал.) Те саме, що живило — місце, де бере початок річка, струмок; джерело, криниця.

    2. (діал.) Те саме, що живило — те, що дає життя, підтримує існування; основа, джерело життя або сили.

  • живлення

    1. Процес забезпечення організму поживними речовинами, споживання їжі; харчування.

    2. Технічний процес подачі палива, матеріалів, енергії або інших компонентів, необхідних для роботи механізму, пристрою, системи.

    3. Сукупність продуктів харчування, що споживаються; раціон.

    4. Електричне забезпечення роботи приладів, апаратів, систем; електропостачання.