1. Органічна сполука, похідна карбазиду, що використовується в аналітичній хімії як чутливий хімічний реагент для якісного та кількісного визначення іонів важких металів (зокрема хрому, кадмію, ртуті), з якими вона утворює забарвлені комплекси.

2. Синонімічна назва для 1,5-дифенілкарбазиду — білого або рожевуватого кристалічного порошку з молекулярною формулою C₁₃H₁₄N₄O, який є похідним карбаміду (сечовини).

Органічна сполука, катіон, що складається з двох фенільних груп, приєднаних до атома йоду, який несе позитивний заряд; використовується в органічному синтезі як сильний алкілюючий або арилюючий агент.

Дифенілгідразин — органічна сполука, похідна гідразину, у якій два атоми водню заміщені фенільними групами; існує у вигляді двох ізомерів: симетричного (1,2-дифенілгідразин) та несиметричного (1,1-дифенілгідразин), які використовуються в органічному синтезі.

Дифенілгідразин — лікарський засіб антигістамінної дії, що застосовувався раніше для боротьби з алергічними реакціями та як седативний препарат; також відомий під міжнародною назвою “дифенгідрамін”.

Дифенілгліоксаль — органічна сполука, твердий карбонільний реагент з формулою (C₆H₅)₂C₂O₂, що використовується в аналітичній хімії для якісного та кількісного визначення нікелю та паладію, з якими він утворює характерні кольорові хелатні комплекси.

Дифенілбензол — органічна сполука, ароматичний вуглеводень, що складається з бензольного кільця, до якого приєднані два фенільні залишки; існує у вигляді трьох ізомерів (о-, м-, п-), найвідомішим з яких є пара-дифенілбензол, кристалічна речовина, що застосовується як інсектицид та проміжний продукт у хімічному синтезі.

Дифенілацетилен — органічна сполука з класу вуглеводнів, що має хімічну формулу C₁₄H₁₀; являє собою тверду кристалічну речовину, похідну ацетилену, в якому два атоми водню заміщені фенільними групами; також відомий як толан.

Дифеніларсин — органічна сполука, похідна арсину, що складається з двох фенільних груп та одного атома арсену; використовується в органічному синтезі як вихідна речовина для отримання інших арсенорганічних сполук.

Хімічна група (залишок), що складається з двох фенільних кілець, сполучених через атом азоту аміногрупи (-NH-), і є структурним фрагментом у складі складніших органічних молекул, зокрема барвників, лікарських засобів та полімерів.

Дифеніламін — органічна сполука, ароматичний амін, що має формулу (C₆H₅)₂NH; безбарвні кристали, що використовуються як індикатор у хімічному аналізі, стабілізатор для полімерів та вихідна речовина у синтезі барвників, лікарських засобів і пестицидів.

1. Органічна сполука, що складається з двох бензольних кілець, з’єднаних між собою одинарним зв’язком; біфеніл. Використовується як теплоносій, консервант, проміжний продукт у синтезі барвників та інших речовин.

2. Те саме, що поліхлордифеніл (ПХД) — технічна суміш хлорпохідних дифенілу, стійкі органічні забруднювачі, раніше широко застосовувані в промисловості.