1. Органічна сполука, похідна карбазиду, що використовується в аналітичній хімії як чутливий хімічний реагент для якісного та кількісного визначення іонів важких металів (зокрема хрому, кадмію, ртуті), з якими вона утворює забарвлені комплекси.
2. Синонімічна назва для 1,5-дифенілкарбазиду — білого або рожевуватого кристалічного порошку з молекулярною формулою C₁₃H₁₄N₄O, який є похідним карбаміду (сечовини).