1. Прислівник до слова “журливий”; так, що виражає журбу, смуток, сум; сумно, смутно.
2. Прислівник до слова “журливий”; так, що викликає почуття журби, смутку; сумовито.
-
журливий
1. Який часто або постійно журбиться, схильний до журби, зажурений; сумний, тужливий.
2. Який виражає журбу, сум; сповнений журби, туги.
-
журкіт
1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає Тернопільською та Хмельницькою областями.
2. (рідко) Власна назва невеликих струмків а водойм, що характеризуються тихим, журливим звуком течії; поетичний синонім до загального терміна “струмок”.
-
журиця
1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає Тернопільською та Хмельницькою областями.
2. Власна назва села в Україні, розташованого в Хмельницькій області.
-
журитися
1. Відчувати сум, занепокоєння, тривогу через якісь неприємності, несприятливі обставини або думки про них; сумувати, турбуватися.
2. (рідше) Сумно роздумувати про щось, занурюватися в сумні розмисли; замислюватися із смутком.
-
журити
1. Викликати в комусь почуття смутку, печалі, тривоги; засмучувати, турбувати.
2. (зворотне) Відчувати смуток, печаль, тривогу; сумувати, турбуватися.
-
журбів
Журбів — власна назва села в Україні, розташованого в Обухівському районі Київської області.
Журбів — власна назва села в Україні, розташованого в Борщівському районі Тернопільської області.
Журбів — власна назва села в Україні, розташованого в Ізяславському районі Хмельницької області.
-
журбота
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
2. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Чорного Черемошу, що протікає у Верховинському районі Івано-Франківської області.
-
журбонька
Журбонька — зменшувально-пестлива форма від слова “журба”, що означає легку задуму, неглибокий сум або легке смутне почуття.
-
журбенний
1. Стосований до Журбеня — села в Україні (зокрема, у Чернігівській області); походженням із цього села, властивий йому.
2. Стосований до Журбеня — українського прізвища; належний його носіям.