Процес додавання тексту, ілюстрацій або інших елементів до вже надрукованого матеріалу (наприклад, сторінки книги, газети) шляхом повторного пропускання через друкарську машину або інший пристрій.

У поліграфії — технологічна операція, що полягає у нанесенні додаткової інформації (номерів, підписів, спеціальних позначок) на вже готові віддруковані та, іноді, скріплені вироби (бланки, книжки).

Процес подальшого подрібнення, дроблення чогось, що вже було роздроблено, до ще дрібніших частин або до потрібного ступеня.

Процес додаткового подрібнення, розмелювання або дроблення матеріалу (наприклад, руди, зерна, будівельних матеріалів) до необхідного, дрібнішого або кінцевого розміру частинок.

1. Дія за значенням дієслова “додоювати” — продовження процесу доїння тварини (переважно корови) після основного доїння з метою отримання залишкового молока.

2. У переносному значенні: наполегливе, набридливе вимагання чогось, тривалий тиск на когось з метою отримати додаткову вигоду, кошти, інформацію тощо.

1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області.

2. Власна назва села в Україні, що розташоване в Чернівецькій області.

1. У слов’янській міфології — богиня весни, води та дощу, яку уособлювали у вигляді молодої дівчини; об’єкт поклоніння під час обрядів викликання дощу в період посухи.

2. Обрядовий персонаж у народних звичаях, дівчина, прикрашена зеленню та квітами, що бере участь у ритуальних танцях та іграх для викликання дощу.

3. Поетичний образ або символ весняної природи, родючості та молодості.

1. Дія за значенням дієслова “додовбувати” — завершення довбання чогось, остаточне надання форми або глибини за допомогою довбання.

2. У переносному значенні — нав’язливе, докучливе допитування, домагання чогось або доведення якоїсь справи до кінця шляхом постійного тиску.

1. Дія за значенням дієслова “додзьобувати” — процес доведення чогось до кінця, завершення, часто з відтінком наполегливості або докору.

2. У переносному значенні — нав’язливе, уїдливе причіпляння, постійні докори або звинувачення з метою дістати, “докувати” комусь.

1. У японській мові та культурі — традиційне місце для тренувань та змагань з бойових мистецтв (наприклад, дзюдо, айкідо, карате), зазвичай спеціально облаштований зал з татамі на підлозі.

2. У переносному значенні — будь-яке приміщення або простір, де відбувається систематичне навчання, тренування або духовне вдосконалення в певній дисципліні.

Доджіншіка — власна назва персонажа з японської манґи та аніме “Наруто”, одного з наймогутніших ніндзя-втікачів, члена організації “Акацукі”, який володіє оком Шарінган і здібностями до гендзюцу.

Доджіншіка — власна назва персонажа з японської манґи та аніме “Наруто”, одного з членів клану Учіха, брата Ітачі Учіхи, який прагне помститися братові та відродити свій рід.