Словник Української Мови
Індивідуальна назва міста в Індії, розташованого в штаті Уттар-Прадеш, відомого своєю історичною та культурною спадщиною.
Народна назва вісцерального лейшманіозу — тропічної інфекційної хвороби, що вражає внутрішні органи, збудником якої є найпростіші роду Leishmania, а переносниками — москіти.
1. Ласкаве, пестливе звертання до доньки або молодої жінки, що виражає ніжність, любов.
2. (у фольклорі, поезії) Поетичний епітет або звертання до дівчини, жінки, часто як символ рідної людини, України.
1. (географія) Невеликий острів у Фінській затоці Балтійського моря, що належить Естонії; відомий своїми вапняковими скелями та унікальною природою.
2. (етнографія) Традиційна страва балтійсько-фінських народів (естонців, фінів, вепсів), особливо поширена в Північній Європі — хліб або корж з житнього борошна, який зазвичай випікають на камені або в печі.
3. (мовознавство) Слово, що означає “риба” в естонській та деяких інших фінно-угорських мовах; часто вживається як складова частина топонімів.
1. (хімія) Який містить у своєму складі атом йоду та алкільний радикал; що стосується сполук, утворених приєднанням йоду до вуглеводневих залишків (алкілів).
2. (хімія) Який є похідним від алкілйодиду або пов’язаний з його властивостями чи реакціями.
1. Грошова одиниця В’єтнаму, позначається символом ₫ або скороченням VND.
2. Річка в Росії, що протікає через Тульську та Липецьку області, права притока Вороніжа (у басейні Дону).
1. (у медицині та фізіології) Продукти життєдіяльності організму, що виділяються через кишечник у процесі травлення; фекалії, екскременти.
2. (у техніці, матеріалознавстві) Рідка або напіврідка суміш, призначена для формування виробів (наприклад, керамічних) шляхом лиття у форму.
Хімічний процес, в якому молекула органічної сполуки приєднує алкільну групу (алкіл) разом з атомом йоду, утворюючи йодоалкіл.
1. Мешканець або уродженець Донбасу (Донецького басейну) — історико-географічного регіону на сході України.
2. Урбаністичний, соціальний та культурний тип людини, що сформувався в індустріальних містах Донбасу, для якого характерні риси, пов’язані зі специфікою шахтарського краю: працьовитість, прямолінійність, суцідна ментальність, певний діалект.
3. (У спорті) Представник або прихильник спортивних клубів (зокрема, футбольних) з Донецької області.
1. Кажірит — власна назва однієї з гілок казахського роду кажі, що походить від Кажі-бека, нащадка легендарного предка казахів Алиша-хана.
2. Кажірит — історична назва однієї з трьох основних гілок (жузів) казахського народу — Молодшого жузу (Кіші жуза), до якої входили роди алімули та байули.
Хімічний процес, при якому до органічної сполуки вводять алкільну групу (алкіл) за допомогою йодорганічного реагенту (йодалкілу), тобто здійснюють алкілування з участю йодопохідних.