1. Рідкісна назва для чорнильниці, особливо переносної, яка використовувалася в минулому; інколи так називали невелику пляшечку для чорнила.
2. Застаріла назва для пензлика або невеликого пензля, яким користувалися для письма або малювання.
Словник Української Мови
1. Рідкісна назва для чорнильниці, особливо переносної, яка використовувалася в минулому; інколи так називали невелику пляшечку для чорнила.
2. Застаріла назва для пензлика або невеликого пензля, яким користувалися для письма або малювання.
1. Такий, що містить у своєму складі йод або йодні сполуки, збагачений йодом (переважно про продукти харчування, зокрема сіль).
2. Підданий хімічній обробці йодом або йодними сполуками (про речовини, матеріали).
1. Пов’язаний із каламайкою — традиційним українським головним убором заможних селян, чоловіків та дівчат, виготовленим із дорогого оксамиту або шовку, часто прикрашеним вишивкою, хутром, коралами або дукачами.
2. Виготовлений із каламаї — грубої вовняної або напіввовняної тканини саржевого переплетення, яка використовувалася для верхнього одягу.
3. Переносно: розкішний, пишний, багато прикрашений (за аналогією з оздобленою каламайкою).
1. Поведінка, вчинки, характерні для Дон Кіхота — літературного персонажа роману Мігеля де Сервантеса; благородна, але безрозсудна боротьба з уявними ворогами або проблемами, захист уявних ідеалів, що супроводжується непрактичністю та відірваністю від реальності.
2. (Переносно) Відданість високим, але часто недосяжним або неактуальним ідеалам; благородний, але марний і безперспективний порыв; захист справедливості способами, що викликають усмішку оточуючих через їхню наївність і непрактичність.
1. Органічна сполука, галогенопохідне бутану, в молекулі якого один атом водню заміщений на атом йоду; безбарвна рідина з різким запахом, що застосовується в органічному синтезі.
2. Загальна назва ізомерних сполук з молекулярною формулою C₄H₉I, зокрема 1-йодобутану (йодбутилу) та 2-йодобутану.
Каламайка — традиційний український головний убір, чоловіча шапка з овчини або смушки, часто з високою, звуженою догори тульєю, яку носили переважно в центральних та східних регіонах України.
Каламайка — рідкісне прізвище українського походження.
Каламайка — народна назва рослини звичайного кропиви (рідко), що вказує на її «палючі» властивості.
1. Головний герой роману Мігеля де Сервантеса “Премудрий гідальго Дон Кіхот Ламанчський”, шляхтич, який під впливом лицарських романів вирушив на боротьбу зі злом у світі, сприймаючи реальність через призму літературних фантазій.
2. (Називне) Людина, яка з благородними, але непрактичними ідеалами бореться з уявними ворогами або несправедливістю, часто виглядаючи при цьому смішною та відірваною від реальності; ідеаліст, що вступає в боротьбу з переважаючими силами або застарілими звичаями.
3. (Переносно) Людина, яка вперто та безкомпромісно відстоює непопулярну, застарілу або явно програшну справу, демонструючи при цьому велику особисту відвагу та вірність ідеалам.
1. Тонка паличка з тростини або бамбука, загострена на кінці, яка використовується для письма чорнилом у країнах Сходу, зокрема в арабській каліграфії.
2. Рідкісна назва писального приладу — пера (переважно в поетичній мові або в історичному контексті).
Йодоброміт — мінерал класу галогенідів, галогенна срібна руда, що є природним йодидом та бромидом срібла з формулою Ag(Cl, Br, I).
Калакуша — власна назва села в Україні, зокрема села у складі Борзнянської міської громади Ніжинського району Чернігівської області.
Калакуша — власна назва річки в Україні, лівої притоки Десни, що протікає територією Чернігівської області.