1. Страва української кухні, рідкий суп або юшка, основним компонентом якої є свіжа або квашена капуста.
2. (у переносному значенні) Про безглузду, плутану розмову або ситуацію; каша, плутанина.
-
дугогасник
Дугогасник — пристрій для швидкого гасіння електричної дуги, що виникає в комутаційних апаратах (вимикачах, рубильниках) при розмиканні струмоведучих контактів під навантаженням.
-
капусниця
1. Застаріла назва для жінки, яка займається вирощуванням або продажем капусти.
2. Рідкісне народне позначення для метелика-біланки капустяної (Pieris brassicae), шкідника капустяних культур.
3. У діалектах — велика дерев’яна миска або діжка, призначена для квашення або зберігання капусти.
-
дугласія
1. Рід хвойних вічнозелених дерев родини соснових, поширений у Північній Америці та Східній Азії, до якого належать такі види, як дугласія Мензіса (псевдотсуга Мензіса).
2. Народна назва дерева псевдотсуга Мензіса або його деревини, яка цінується в будівництві та меблевому виробництві.
-
капусник
1. Святковий вечір, гулянка або вечірка, які влаштовуються в навчальних закладах, театральних колективах тощо, часто з музикою, танцями та гумористичними виставами.
2. Гумористичний виступ, сценка або коротка п’єса жартівливого, часто імпровізованого характеру, що виконується на такому святі.
3. Застаріла назва для білокачанної капусти як рослини.
-
дуганяр
Дуга́няр — власна назва українського роду (прізвище), поширеного серед лемків, яке походить від слова «дуган» (запозичення з румунської, де «dugan» означає сир, а також може вказувати на заняття сироварінням).
Дуга́няр — прізвисько або псевдонім, що може вживатися для позначення особи, пов’язаної з вказаним родом або ремеслом.
-
капуейра
Капуейра — бразильське бойове мистецтво, що поєднує елементи боротьби, акробатики, танцю та гри під музику та спів; виникло серед афробразильської діаспори як форма культурного опору та самовираження.
-
дуганчак
Дуґанчак — власна назва гірської вершини в Українських Карпатах, одна з вершин хребта Свидовець, розташована між горами Близниця та Ґропа.
-
капувати
Капувати — діалектний дієслово, що означає “розуміти”, “збагнути”, “зрозуміти суть чогось”.
Капувати — у жаргоні (зокрема, серед студентів) означає “запам’ятовувати, заучувати (часто механічно) навчальний матеріал”.
-
каптурок
1. Верхня частина шапки, що закриває тім’я; верх шапки, що пришивається до окола.
2. Застаріла назва головного убору у вигляді невеликої шапочки, яку носили під капелюхом або окремо.
3. У техніці — кришка, футляр або захисний кожух, що закриває кінцеву частину деталі, механізму або з’єднання (наприклад, каптурок підшипника).