Словник Української Мови
1. Надавати чомусь вигнутої, дугоподібної форми; згинати так, щоб утворилася опуклість або увігнутість.
2. Робити рухи тілом або його частинами, викривляючи, згинаючи їх у різних напрямках (часто з метою розім’ятися або демонструючи гнучкість).
3. Перен. Робити щось надмірно витончено, штучно, надавати чомусь манірності, невиразності (про мову, стиль тощо).
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (заст., діал.) Тремтіння, дрижання, вібрація; стан або прояв тривоги, страху, хвилювання.
1. (У техніці) Призначений для вигинання, згинання матеріалів; що здійснює вигинання.
2. (У біології, анат.) Стосовний до вигинання частин тіла; такий, що виконує функцію згинання (про м’язи, суглоби тощо).
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “двигун”: невеликий або компактний двигун, моторчик.
2. Розмовна назва невеликого механізму або пристрою, що виконує рух або передає його іншим частинам (наприклад, в іграшці, годиннику, електроприборі).
3. Переносно: про внутрішній поштовх, стимул, джерело енергії для якоїсь діяльності (зазвичай у стійкому словосполученні “внутрішній двигунчик”).
Відсутнє в сучасній українській літературній мові діалектне або застаріле дієслово, що означає: 1. Вигнутися, стати вигнутим, набути вигнутої форми.
Історично або в говірках також могло вживатися в значенні: 2. Згинаючи, надати чомусь кривої форми; викривити.
Галузь машинобудування, що спеціалізується на проектуванні, виробництві та вдосконаленні різних типів двигунів (переважно теплових, електричних, реактивних).
Сукупність технологічних процесів, виробничих потужностей і наукових знань, спрямованих на створення двигунів.
Набувати вигнутої форми; згинатися дугою, аркою.
Нахилятися, згинаючи спину або тулуб, часто через біль, напругу або зусилля.
Рухатися плавно та хвилеподібно, викреслюючи вигнуті лінії (про рідини, дим тощо).
Перен. підлабузнюватися, надмірно вислужуватися перед кимось, втрачаючи власну гідність.
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “двигун”: невеликий двигун, компактний силовий агрегат.
2. Розмовна назва легкового автомобіля, особливо невеликого або старого зразка.
3. (у техніці) Допоміжний, невеликий за потужністю двигун внутрішнього згоряння, що використовується, наприклад, для приводу насосів, генераторів тощо.
1. Надавати чомусь вигнутої форми; згинати щось так, щоб утворилася дуга або крива лінія.
2. Робити вигин, залом на чомусь; деформувати щось, відхиляючи від прямої лінії.
3. (у розмовній мові) Виконувати складні, витончені рухи тілом, особливо в танці або гімнастиці; викручуватися.
Вигемблюватися — у технічній термінології (зокрема, в машинобудуванні та металообробці): набувати заданої форми, профілю або рельєфу шляхом обробки на гемблі (спеціальному верстаті для фасонного різання, гнуття або штампування металу).
Вигемблюватися — у розширеному, образному вживанні: ставати виразним, чітко окресленим, набувати яскраво виражених форм або характеристик (за аналогією з технічним процесом).