• кардіоміотомія

    Хірургічна операція, що полягає в розтині (розрізі) м’язового шару стінки серця.

  • кардіоміопатія

    Кардіоміопатія — захворювання м’язової тканини серця (міокарда), що характеризується його структурними та функціональними змінами без участі ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії, вроджених вад або захворювань клапанів.

    Кардіоміопатія — загальна назва групи первинних або вторинних захворювань міокарда різного походження, що призводять до порушення його скорочувальної здатності, ритму та провідності.

  • діазосіль

    Діазосіль — власна назва торгової марки медичного препарату на основі діосмектиту, що використовується як ентеросорбент та протидіарейний засіб.

  • кардіомоніторний

    1. Призначений для моніторингу (безперервного спостереження та реєстрації) серцевої діяльності пацієнта.

    2. Пов’язаний із використанням кардіомонітора — медичного пристрою для контролю серцевого ритму та інших показників роботи серця.

  • діазосульфонат

    Діазосульфонат — хімічна сполука, сіль або естер, що утворюється в результаті взаємодії діазосполук із сульфонатами; застосовується в органічному синтезі, зокрема як барвник або проміжний продукт.

  • кардіомонітор

    1. Медичний пристрій для безперервного спостереження за серцевою діяльністю пацієнта (частотою та ритмом серцевих скорочень), що відображає електрокардіограму та інші показники на екрані.

    2. Система моніторингу, що складається з електродів, під’єднаних до пацієнта, та дисплея для візуалізації та аналізу роботи серця, часто з функцією сигналізації при небезпечних змінах.

  • кардіомегалія

    Патологічне збільшення розмірів серця внаслідок гіпертрофії м’яза (міокарда) або розширення його порожнин, що є симптомом ряду захворювань серцево-судинної системи.

  • діазосполучення

    1. Органічна сполука, що містить дві азотові групи, пов’язані між собою та з ароматичним радикалом, утворюючи структуру Ar–N=N–X, де X може бути галогеном, оксигрупою, іншим радикалом тощо; важливий проміжний продукт в органічному синтезі, зокрема для отримання азобарвників.

    2. Загальна назва для класу сполук, що містять діазогрупу –N=N–, приєднану до одного або двох вуглецевих атомів.

  • кардіоманометрія

    Кардіоманометрія — метод інструментального дослідження, при якому за допомогою спеціальних манометрів вимірюють тиск у порожнинах серця та прилеглих магістральних судинах.

  • діазосполука

    Органічна сполука, що містить дві групи атомів азоту, зв’язаних між собою подвійним зв’язком, а один з атомів азоту з’єднаний з органічним радикалом (наприклад, ароматичним ядром).