Словник Української Мови
1. Рід грибів родини трюфелевих (Tuberaceae), що мають підземні плодові тіла, високо цінуються в кулінарії як делікатес; трюфель.
2. Рід грибів родини гельвелових (Helvellaceae) з плодовими тілами у вигляді шапинки на ніжці; гельвела, зморшок.
3. Діалектна назва деяких грибів, зокрема печериці (шампіньйона).
1. Дія за значенням «вередити»; виявляти невдоволення, капризуючи, створюючи незручності іншим.
2. Розм. Погано почуватися, хворіти, нездужати (переважно про дітей).
1. (про обліковий запис, сторінку в соціальних мережах тощо) Такий, що пройшов офіційну процедуру підтвердження достовірності та належності конкретній особі, організації або бренду, що зазвичай позначається спеціальним значком.
2. (про інформацію, дані, факт) Такий, що перевірений, підтверджений авторитетним джерелом або встановлений як істинний, достовірний.
3. (у техніці, науці) Такий, що пройшов верифікацію — процедуру експериментального або логічного перевіряння, спрямовану на встановлення відповідності об’єкта, процесу або системи заданим вимогам, специфікаціям або стандартам.
1. Завдавати комусь шкоди, збитків; псувати, руйнувати щось.
2. Викликати хворобливий стан, нездужання; завдавати болю, страждань.
3. (переносно) Завдавати моральної шкоди, ображати, турбувати когось.
4. (розмовне) Чинити опір, перешкоджати; бути причиною непорядків, сварки.
1. Хімічний процес введення етиленового ланцюга (-CH=CH-) або етиленової групи (-CH2-CH2-) в органічну молекулу.
2. Технологічний процес обробки плодів (переважно цитрусових) газоподібним етиленом для прискорення дозрівання та покращення зовнішнього вигляду.
1. Прикметник до іменника “верифікація”. Призначений для верифікації, тобто перевірки, встановлення істинності або підтвердження відповідності чогось певним критеріям, стандартам або документам.
2. У спеціальних сферах (техніка, інформаційні технології, дипломатія, фінанси) — що стосується процесу офіційного підтвердження, контролю або перевірки на відповідність. Наприклад: верифікаційний протокол, верифікаційний код, верифікаційний процес.
1. Виявляти вередливість, капризничати, поводитися примхливо, вигадувати незручні вимоги.
2. Розважатися, веселитися, пустувати (застаріле або діалектне).
1. Відстань від поверхні до дна або до певної точки в товщі чогось; простір, розташований на значній відстані від поверхні, краю або початку чогось.
2. Віддалена, важкодоступна частина якогось простору (наприклад, лісу, території).
3. Суттєвість, внутрішній зміст, основа явища, думки, почуття тощо.
4. Ступінь інтенсивності, сили вияву чого-небудь (наприклад, почуттів).
5. У математиці та техніці — характеристика розміру об’єкта в напрямку, перпендикулярному до його передбачуваної основи або поверхні.
1. Стосовний до веризму, пов’язаний із веризмом — напрямом в італійській літературі, музиці та мистецтві кінця XIX — початку XX століття, що прагнув до максимально правдивого, іноді навіть натуралістичного зображення повсякденного життя, переважно селян і бідняків.
2. Характерний для творів, створених у стилі веризму (наприклад, веристська опера, веристська новела).
Етиленсульфід — органічна сполука, сірковмісний гетероцикл, що є найпростішим сульфідом, аналогом оксирану (етиленоксиду), у якому атом кисню замінений атомом сірки; хімічна формула C₂H₄S.