• біофлавоноїд

    Біофлавоноїд — природна органічна сполука з групи поліфенолів, що міститься в рослинах (переважно у фруктах, овочах, квітах, листі та корі), характеризується P-вітамінною активністю, здатністю зміцнювати капіляри, має антиоксидантні та протизапальні властивості; вітамін Р.

    Біофлавоноїд — будь-який представник великої групи флавоноїдів (наприклад, рутин, кверцетин, гесперетин), який позитивно впливає на здоров’я людини та тварин, часто використовується як біологічно активна добавка.

  • біофенологія

    Біофенологія — розділ фенології, що вивчає закономірності сезонного розвитку живих організмів (рослин, тварин, грибів, мікроорганізмів) у зв’язку зі змінами кліматичних умов та факторами навколишнього середовища.

  • біофація

    Біофація — сукупність органогенних відкладів (вапняків, кременистих порід тощо), що утворилися в певних умовах середовища за участі характерних організмів і відрізняються специфічним комплексом скам’янілих решток.

    Біофація — у палеоекології та літології: природний осадовий шар або товща, що характеризується певним комплексом викопних організмів (таксономічним складом, стадіями розвитку, ступенем збереженості), що відображає конкретні біологічні та середовищні умови їх існування в минулому.

  • біофармація

    Галузь фармацевтичної науки, що вивчає вплив фізико-хімічних властивостей лікарської форми та її складових на біологічну доступність (біодоступність) та терапевтичну ефективність лікарського засобу в організмі.

  • біофармацевт

    Фахівець з виробництва, контролю якості та дослідження лікарських препаратів біологічного походження (наприклад, вакцин, моноклональних антитіл, рекомбінантних білків).

  • біофак

    1. Розмовна назва біологічного факультету вищого навчального закладу.

    2. Розмовна назва факультету природничих наук (де вивчають біологію, хімію, екологію тощо) у деяких університетах або педагогічних інститутах.

  • біофаг

    1. Організм, який живиться іншими живими організмами, споживаючи їх цілком або частково; живий хижак або паразит.

    2. (У технології) Мікроорганізм або біологічний агент, що використовується для біологічної очистки (біоремедіації) з метою поглинання та розкладання шкідливих речовин (наприклад, нафтопродуктів, пестицидів) у ґрунті або воді.

  • біофабрика

    Біофабрика — підприємство або спеціалізований комплекс, де в промислових масштабах за допомогою біотехнологічних методів (культивування мікроорганізмів, клітин тварин чи рослин) виробляють біологічно активні речовини, лікарські засоби (наприклад, вакцини, антибіотики, інсулін), ферменти, діагностичні препарати або інші продукти.

    Біофабрика — у більш вузькому значенні: підприємство з виробництва біологічних засобів захисту рослин та тварин (бактеріальні й вірусні інсектициди, мікробні добрива) або препаратів для ветеринарії.

  • біоуправління

    1. (біол., мед.) Метод керування фізіологічними процесами в організмі людини або тварини за допомогою зворотного зв’язку, коли інформація про стан систем (наприклад, частота серцебиття, м’язовий тонус, хвильові характеристики мозку) подається суб’єкту в реальному часі у зручній для сприйняття формі (звук, зображення), що дозволяє навчитися свідомо регулювати ці процеси; синонім — біологічний зворотний зв’язок (БЗЗ).

    2. (техн., інформ.) Принцип керування технічними пристроями або інтерфейсами за допомогою сигналів, що формуються безпосередньо біологічними системами (наприклад, електричними сигналами мозку, м’язів, очей), без залучення традиційних механічних пристроїв введення; застосовується в нейрокомп’ютерних інтерфейсах, протезуванні, біоробототехніці.

  • біотуалет

    Біотуалет — це компактний переносний або стаціонарний санітарний пристрій, призначений для збору та біологічного або хімічного розкладання людських виділень без підключення до централізованої каналізації.

    Біотуалет — це спеціалізована кабіна або будівля, обладнана таким автономним санітарним пристроєм, що зазвичай встановлюється на вулицях, у парках, на будмайданчиках або під час масових заходів.