біоуправління

[biouprɑʋlinnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Медицина) –

    (біол., мед.) Метод керування фізіологічними процесами в організмі людини або тварини за допомогою зворотного зв’язку, коли інформація про стан систем (наприклад, частота серцебиття, м’язовий тонус, хвильові характеристики мозку) подається суб’єкту в реальному часі у зручній для сприйняття формі (звук, зображення), що дозволяє навчитися свідомо регулювати ці процеси; синонім — біологічний зворотний зв’язок (БЗЗ).

  2. (Техніка) –

    (техн., інформ.) Принцип керування технічними пристроями або інтерфейсами за допомогою сигналів, що формуються безпосередньо біологічними системами (наприклад, електричними сигналами мозку, м’язів, очей), без залучення традиційних механічних пристроїв введення; застосовується в нейрокомп’ютерних інтерфейсах, протезуванні, біоробототехніці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. біоуправління, р. біоуправління, д. біоуправлінню, з. біоуправління, о. біоуправлінням, м. біоуправлінні, к. біоуправління

Більше записів