1. (хім.) Розпадатися на менші молекули або мономери, втрачаючи полімерну структуру; зазнавати деполімеризації.
2. (перен., спец.) Втрачати складну, ієрархічну структуру, розпадаючись на простіші, окремі елементи або складові частини.
-
кидальниця
Кидальниця — жіночий відповідник до слова “кидальник”: спортсменка, яка займається метанням спорядів (диска, списа, молота тощо) у легкій атлетиці.
Кидальниця — жінка, яка кидає, жбурляє щось; та, що здійснює кидок.
Кидальниця — розмовне, зневажливе позначення жінки, яка схильна до невиконання обіцянок, зобов’язань, особливо у стосунках; та, що кидає (покидає) когось.
-
деполімеризувати
Хімічний процес розпаду полімеру на менші молекули (мономери або олігомери) шляхом розриву хімічних зв’язків у його основному ланцюзі.
Піддавати полімерну речовину процесу деполімеризації, тобто навмисно викликати її розпад на складові ланки.
-
кидальник
Кидальник — у спортивній термінології, зокрема в легкої атлетики, спортсмен, який спеціалізується на метанні (наприклад, списа, диска, молота, ядра).
Кидальник — у технічному контексті, пристрій або механізм для кидання, скидання або викидання чого-небудь (наприклад, скидач бомб, поширювач).
-
деполімеризований
1. (про хімічні сполуки, полімери) такий, що зазнав деполімеризації; розщеплений на менші молекули або мономери внаслідок розриву хімічних зв’язків у полімерному ланцюзі.
2. (у технології) такий, що був спеціально оброблений для зниження ступеня полімеризації, з метою зміни фізичних або хімічних властивостей матеріалу.
-
кидальний
1. Призначений для кидання, метання; такий, що можна кидати.
2. У спортивній термінології: такий, що стосується метання спортивних снарядів (диска, списа, молота тощо).
-
деполімеризаційний
1. Стосується деполімеризації — хімічного процесу розпаду полімерів на менші молекули (мономери або олігомери) під дією тепла, світла, реагентів тощо.
2. Призначений для здійснення деполімеризації або властивий цьому процесу.
-
кидалка
1. Розмовна назва для кидального зброї — пристрою чи предмета, призначеного для метання чогось (наприклад, рогатки, пращі).
2. У технічній термінології — пристрій або механізм для скидання, скидання чи викидання чогось (наприклад, кидалка мін, кидалка тюків).
3. У спорті та іграх — пристрій або навіть людина, що виконує кидок (наприклад, у деяких народних іграх).
4. Переносно, у розмовній мові — про людину, яка не виконує обіцянок, обманює («кидає»).
-
кидала
1. Розмовне, зневажливе позначення людини, яка систематично не виконує обіцянок, зобов’язань або втікає від відповідальності; той, хто кидає (у різних значеннях дієслова “кидати”), обманює, зраджує.
2. У кримінальному жаргоні — злодій, який спеціалізується на крадіжках шляхом кидання (підкидання) предмета з метою відволікти увагу жертви або на шахрайських операціях з підміною грошових пачок (“кидання кіло”).
3. У спортивному сленгу (бокс, єдиноборства) — потужний удар, здатний “скинути” (нокаутувати) супротивника.
-
деполяризуватися
Втрачати поляризацію, переходити з поляризованого стану в звичайний, неполяризований.
У фізіології: втрачати різницю електричних потенціалів на зовнішній і внутрішній поверхнях клітинної мембрани (зокрема, мембрани нервового або м’язового волокна), що є початковою фазою збудження клітини.