кидалка

1. Розмовна назва для кидального зброї — пристрою чи предмета, призначеного для метання чогось (наприклад, рогатки, пращі).

2. У технічній термінології — пристрій або механізм для скидання, скидання чи викидання чогось (наприклад, кидалка мін, кидалка тюків).

3. У спорті та іграх — пристрій або навіть людина, що виконує кидок (наприклад, у деяких народних іграх).

4. Переносно, у розмовній мові — про людину, яка не виконує обіцянок, обманює («кидає»).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |