кидалка

[kɪdɑlkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Розмовна назва для кидального зброї — пристрою чи предмета, призначеного для метання чогось (наприклад, рогатки, пращі).

  2. У технічній термінології — пристрій або механізм для скидання, скидання чи викидання чогось (наприклад, кидалка мін, кидалка тюків).

  3. У спорті та іграх — пристрій або навіть людина, що виконує кидок (наприклад, у деяких народних іграх).

  4. Переносно, у розмовній мові — про людину, яка не виконує обіцянок, обманює («кидає»).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кидалка, р. кидалки, д. кидалці, з. кидалку, о. кидалкою, м. кидалці, к. кидалко

Більше записів