Словник Української Мови
1. (про об’єкт, систему, структуру) такий, що зазнав деструкції; зруйнований, знищений, розкладений на складові частини, що втратив цілісність та функціональність.
2. (психол., про особистість) такий, що перебуває в стані психологічної деструкції; з пошкодженою психікою, внутрішньо розладнаний, що втратив життєві орієнтири та стійкість.
Китаєзнавство — комплексна наукова дисципліна, що вивчає історію, мову, літературу, філософію, культуру, економіку, політику та суспільне життя Китаю.
Китаєзнавство — сукупність знань про Китай, його цивілізацію та народ, що є результатом таких наукових досліджень.
1. Так, що має руйнівний, згубний характер; спричиняє розпад, занепад або руйнування чогось.
2. Так, що перешкоджає нормальному функціонуванню, розвитку або продуктивній діяльності; шкідливо, негативно.
китаєзнавець — фахівець, який вивчає історію, культуру, економіку, мову, літературу та суспільне життя Китаю; синолог.
1. Який має властивість руйнувати, знищувати щось, призводити до розпаду, занепаду або розкладу.
2. Сприятливий для руйнування, занепаду; такий, що несе шкоду, веде до негативних наслідків.
3. У психології та соціології: такий, що спрямований на порушення нормального функціонування, стабільності особистості, групи чи суспільства.
Китаяночка — власна назва української народної пісні ліричного змісту, в якій часто йдеться про дівчину, що вишиває або працює, та її кохання; також музична мелодія до цієї пісні.
Китаяночка — вид традиційного українського орнаменту або візерунка для вишивки, характерний геометричними мотивами, що нагадують східні («китайські») узори.
Китаяночка — розмовна назва китайської дівчини або жінки (за аналогією до слів «японка», «кореянка»).
1. Втрачати стабільність, ставати нестійким, порушувати свій нормальний стан або рівновагу (про систему, явище, процес тощо).
2. Піддаватися дестабілізації; втрачати стійкість, постабільність, ставати нестабільним (про економіку, політичну ситуацію, психічний стан людини).
1. Жінка або дівчина китайського походження, громадянка Китаю.
2. Представниця китайського народу, що є корінним населенням Китаю.
Китайчук — українське прізвище, що походить від слова «китаєць» або «китай» і вказує на можливе далеке походження роду з Азії або на торговельні зв’язки предків.
Китайчук — розмовна назва представника китайського народу, що вживається переважно в Західній Україні; синонім до слів «китаєць», «китаян».