Древослів

Словник Української Мови

  • клавус

    1. (історичний термін) Пурпурова смуга, що йшла вертикально по центру тоги у стародавніх римлян; була знаком вершницького або сенаторського стану.

    2. (медичний термін) Мозоль, що утворюється на ділянках шкіри, які зазнають тривалого механічного тиску або тертя, зокрема на стопах.

  • детермінувати

    1. Визначати, обумовлювати щось, встановлювати причинно-наслідковий зв’язок, де одна подія чи явище є безпосередньою причиною іншої.

    2. У філософії та науці: однозначно визначати стан або хід явища сукупністю його причин та об’єктивних законів, що виключають вільний вибір або випадковість.

    3. У математиці та логіці: точно визначати об’єкт, величину або результат на основі заданих умов, правил або алгоритмів.

  • клавесиністка

    Жінка, яка професійно грає на клавесині.

  • детермінологізований

    1. (Про слово або вираз) який втратив свою вузьку термінологічну значущість і почав вживатися в загальній мові в ширшому, часто переносному значенні.

    2. (Про текст, мову) що пройшов процес усунення або заміни специфічних термінів, щоб стати зрозумілим для широкого загалу.

  • клавесиніст

    Клавесиніст — музикант, який грає на клавесині.

  • детермінований

    1. (у філософії, науці) Такий, що повністю визначається попередніми причинами або умовами; обумовлений, причинно визначений.

    2. (у математиці, інформатиці) Такий, процес або алгоритм якого завжди дає однозначно визначений і однаковий результат при заданих початкових умовах.

    3. (у техніці, системному аналізі) Такий, що описується чіткими закономірностями, де відсутній елемент випадковості; протилежність стохастичному.

  • клавесиновий

    1. Стосується клавесина, властивий клавесину, призначений для клавесина.

    2. Зроблений з дерева, що використовується для виготовлення клавесинів (про матеріал).

  • клавесинний

    1. Який стосується клавесина, властивий клавесину, призначений для клавесина.

    2. Зроблений з дерева, оздоблений інкрустацією або має інші характеристики, властиві зовнішньому вигляду чи конструкції клавесина.

  • детермінативний

    1. Який визначає, обмежує або конкретизує значення іншого слова, виражаючи відношення до нього як до чогось визначеного, відомого або виділеного з ряду подібних (у лінгвістиці, зокрема про артиклі та деякі займенники або прикметники).

    2. Який служить для вираження визначеності або невизначеності іменника (про граматичну категорію або клас слів).

  • клавесин

    Старовинний клавішно-щипковий музичний інструмент, попередник фортепіано, в якому струни висмикуються плектром з пташиного пера або шкіри при натисканні клавіші, що надає звуку чіткого, дзвінкого, але не співущого тембру.