Агітробота — автоматизована система, комп’ютерна програма або бот, призначені для масового поширення агітаційних, пропагандистських або маніпулятивних повідомлень в інтернет-середовищі (соціальних мережах, форумах, коментарях), часто з метою впливу на громадську думку, політичні дискусії або виборчі процеси.

Агітробота — об’єднання людей (зазвичай волонтерів або штатних працівників), яке централізовано організовує масову розсилку агітаційних матеріалів, коментування та інші форми онлайн-активності для просування певної ідеї, політичної сили чи громадської ініціативи.

1. У давньогрецькій міфології — одна з трьох дочок афінського царя Кекропа, сестра Герси та Пандроси, яка разом із сестрами була жрицею Афіни та охороняла скриню з немовлям Еріхтонієм.

2. У переносному значенні — вірна, віддана дівчина або жінка, що старанно виконує свої обов’язки або охороняє, зберігає щось цінне.

Аглаозонія — рід рослин родини ароїдних (Araceae), що походить з Південно-Східної Азії та Австралії, представлений вічнозеленими трав’янистими рослинами з великими декоративними листками, які часто вирощують як кімнатні або оранжерейні.

Аглаозонія — загальна назва рослин роду Aglaonema, популярних декоративних кімнатних рослин, відомих своєю тіньовитривалістю та різноманітним забарвленням листя (з різними відтінками зеленого, сріблястого, рожевого або червоного кольору).

Аглютиноїди — це група білкових речовин, що містяться в деяких рослинах (наприклад, у насінні сочевиці, гороху, квасолі) і мають властивість склеювати (аглютинувати) червоні кров’яні тільця — еритроцити.

Аглютиноскоп — медичний лабораторний прилад, призначений для візуального спостереження та оцінки реакції аглютинації (склеювання) мікроорганізмів, еритроцитів або інших частинок під впливом специфічних антитіл у серологічних дослідженнях.

Аглютиноскоп — оптичний або комбінований пристрій, що забезпечує оптимальне освітлення та збільшення для визначення наявності та інтенсивності аглютинації в пробі, часто використовується в мікробіології та імуногематології (наприклад, при визначенні груп крові).

1. У лінгвістиці — спосіб утворення граматичних форм і похідних слів шляхом послідовного приєднання до кореня або основи афіксів (префіксів, суфіксів, інфіксів, постфіксів), кожен з яких виражає лише одне граматичне значення; характерна ознака аглютинативних мов (наприклад, тюркських, фінно-угорських).

2. У медицині та біології — процес склеювання та випадіння в осад мікроорганізмів, формених елементів крові (наприклад, еритроцитів) або інших клітин під впливом специфічних антитіл, аглютинінів.