Древослів

Словник Української Мови

  • взаємонезалежність

    1. Властивість або стан двох або більше об’єктів, явищ, процесів або суб’єктів, за якого вони не залежать один від одного, але при цьому їхнє існування або функціонування може бути пов’язане в межах певної системи чи відносин.

    2. У соціальних та економічних науках — принцип організації, за якого окремі частини системи (наприклад, індивіди, підприємства, держави) самостійні в прийнятті рішень, але їхні дії впливають одне на одного та координуються через непрямі механізми (наприклад, ринкові відносини).

  • екскреторний

    1. (у фізіології) який стосується виділення (екскреції) продуктів обміну речовин із організму; видільний, виносний.

    2. (у біології, анатомії) призначений для виведення або пов’язаний з виведенням непотрібних або шкідливих речовин (наприклад, про екскреторні органи, екскреторну систему).

  • гальванізм

    1. Застаріла назва фізичного явища, що полягає в утворенні електричного струму в результаті хімічних реакцій між різними металами та електролітами; те саме, що гальваніка, гальванотехніка.

    2. Застаріла назва розділу фізики, що вивчає електричні явища, які виникають при хімічних реакціях; тепер — електрохімія.

    3. У медицині: відчуття електричного струму або металевого смаку в роті, що виникає при дотику різних металів (наприклад, пломб), які, контактуючи зі слиною як електролітом, утворюють гальванічну пару.

  • взаємоконтроль

    Взаємоконтроль — система організації діяльності, при якій два або більше суб’єктів (люди, групи, організації) здійснюють контроль за діями один одного для забезпечення дотримання правил, досягнення спільної мети або підвищення якості роботи.

    Взаємоконтроль — принцип управління або функціонування системи, заснований на двосторонньому або багатосторонньому нагляді учасників, що дозволяє оперативно виявляти та усувати помилки, порушення або відхилення від встановлених норм.

  • екскрети

    екскрети — (від лат. excretum — виділене) продукти обміну речовин, що утворюються в процесі життєдіяльності організму та видаляються з нього (наприклад, сеча, піт, вуглекислий газ).

    екскрети — (у біології, зоології) виділення тваринного організму, що містять кінцеві продукти метаболізму (азотисті сполуки, соли тощо) та часто мають специфічний запах, виконуючи комунікативну або захисну функцію.

  • взаємозумовленість

    1. Філософська та наукова категорія, що означає об’єктивний, необхідний зв’язок предметів, явищ або процесів, за якого зміна одного з них обумовлює зміну іншого, і навпаки; взаємна обумовленість.

    2. Властивість за значенням прикметника “взаємозумовлений”; стан, коли два чи більше елементи, фактори чи явища визначають і зумовлюють один одного.

  • гальванізація

    1. (мед.) Лікувальна процедура, при якій на організм людини діють постійним електричним струмом невеликої сили через накладні електроди для доставлення ліків або з терапевтичною метою.

    2. (тех.) Процес нанесення тонкого шару металу (наприклад, хрому, нікелю, цинку) на поверхню виробу з іншого металу шляхом електролізу для захисту від корозії, підвищення зносостійкості або надання декоративного вигляду.

    3. (перен.) Надання нового поштовху, активізація, оживлення якихось процесів, явищ або діяльності.

  • ґдира

    1. (діал.) Гниле дерево, трухлявина, перегнила деревина.

    2. (перен., розм.) Про людину, яка має кволий, хворобливий вигляд або слабкий характер.

  • взаємознищування

    1. Взаємне знищення, знищення один одного; результат такої дії.

    2. (У філософії, політології) Стратегічна концепція, за якої повномасштабний збройний конфлікт між двома супердержавами (наприклад, з використанням ядерної зброї) неминуче призведе до повного знищення обох сторін.

  • екскрет

    1. (біол.) Продукт виділення або обміну речовин у рослинних та тваринних організмів, що утворюється в клітинах, накопичується в тканинах або виводиться назовні (наприклад, смола, слина, отрута змій).

    2. (геол.) Рідкісний мінерал, утворений в результаті кристалізації речовин, що виділилися з магми на останніх стадіях її застигання, і зазвичай заповнює порожнини в гірських породах.