1. Спосіб, властивий коаліції; на засадах коаліції, шляхом об’єднання різних політичних сил для досягнення спільної мети.
2. Утворено або сформовано в результаті угоди між кількома партіями чи групами (про уряд, кабінет міністрів).
Словник Української Мови
1. Спосіб, властивий коаліції; на засадах коаліції, шляхом об’єднання різних політичних сил для досягнення спільної мети.
2. Утворено або сформовано в результаті угоди між кількома партіями чи групами (про уряд, кабінет міністрів).
1. Стосунний до коаліції, властивий їй; такий, що утворений шляхом коаліції, об’єднання.
2. Стосунний до політичної коаліції, зокрема до уряду, створеного кількома політичними партіями; такий, що діє на засадах такої угоди.
Втрачати пропорційність, ставати диспропорційним; порушувати співвідношення між частинами цілого.
1. Змінювати пропорції, співвідношення частин чогось, порушувати пропорційність.
2. У хімії: змінювати ступінь окиснення елемента в одному з продуктів реакції одночасно з його зниженням в іншому продукті тієї ж самої реакції (про окисно-відновні процеси).
Коаліт — власна назва українського виробника будівельно-оздоблювальних матеріалів, зокрема керамічної плитки для підлоги та стін, сантехніки та інших товарів для дому.
1. (у фізиці, хімії) Процес злиття дрібних частинок (крапель, бульбашок, кристалів) у більші агрегати, що супроводжується зменшенням загальної поверхні системи та виділенням енергії.
2. (у біології) Зростання або злиття окремих частин, тканин або органів у єдине ціле в процесі розвитку організму.
3. (переносно) Об’єднання, злиття окремих елементів (наприклад, соціальних груп, ідей) у єдину цілісну структуру.
1. Непропорційно, невідповідно до пропорцій, у порушенні співвідношення між частинами цілого.
2. (У переносному значенні) Неадекватно, надмірно або недостатньо щодо певних критеріїв або очікувань.
1. (математика) Алгебрична структура, двоїста до алгебри Гопфа; векторний простір, наділений сумісними операціями ко множення та ко одиниці, що застосовується в теорії категорій, гомологічній алгебрі та топології.
2. (програмування) У функційному програмуванні — структура даних, яка є двоїстою до алгебричної структури типу “алгебра” і використовується для інкапсуляції способу її породження або аналізу, часто для роботи з безкінечними потоками даних або рекурсивними структурами.
1. Непропорційний, що не відповідає пропорціям, порушує співвідношення частин цілого.
2. (У математиці, статистиці) Такой, що не є пропорційним; невідповідний за величиною, розміром або ступенем у порівнянні з чимось іншим.
1. Ссавець родини коалових, що мешкає в Австралії, має густе сіре хутро, великі вуха та пухкі лапи з гострими кігтями, харчується листям евкаліпта, веде деревний спосіб життя; сумчатий ведмідь (Phascolarctos cinereus).
2. Рід ссавців родини коалових, до якого належить один сучасний вид — коала австралійська.