Словник Української Мови
1. Властивість генетичного коду, за якої один і той же кодон (трійка нуклеотидів) кодує ту саму амінокислоту в різних організмів, що забезпечує універсальність біосинтезу білків.
2. У біології та молекулярній генетиці — принципова незмінність відповідності між кодонами ДНК/РНК та амінокислотами, що вони кодують, у переважній більшості живих організмів.
1. (діал.) Добродушно, лагідно розмовляти з кимось; умовляти, улещувати.
2. (діал.) Поводитися доброзичливо, приязно; проявляти доброту.
1. (у молекулярній біології) Такий, що не залежить від конкретної послідовності нуклеотидів у кодоні; стосується механізмів або факторів, які впливають на синтез білка незалежно від інформації, закодованої в певному триплеті мРНК.
2. (у біохімії) Характеризує процеси, зокрема деградацію РНК або завершення трансляції, які відбуваються без прямого зв’язку зі специфікою кодону, що знаходиться в сайті рибосоми.
1. Послідовність із трьох нуклеотидів у молекулі ДНК або РНК, що кодує одну амінокислоту або сигнал початку/закінчення синтезу білка.
2. Триплет нуклеотидів у складі інформаційної РНК (іРНК), який під час біосинтезу білка взаємодіє з антикодоном транспортної РНК (тРНК).
1. Який має гарний, приємний голос; мелодійний, благозвучний.
2. Який вимовляється чи співається гарним, чистим голосом; благозвучний.
1. У генетиці — тип взаємодії алелів, при якому гетерозигота має проміжну ознаку, але обидва алелі проявляються повністю, не змішуючись (наприклад, успадкування групи крові АВ у системі АВ0).
2. У біохімії та молекулярній біології — рівномірна експресія обох алелів одного гена в гетерозиготному стані, що призводить до синтезу двох функціональних варіантів білка.
1. За власною волею, без примусу чи зовнішнього тиску; за власним бажанням.
2. Безкоштовно, безоплатно, не отримуючи за це винагороди.
1. (У генетиці) Про ознаку, що проявляється в гетерозиготному стані однаково з іншою ознакою, коли обидва алелі гена рівноцінно впливають на фенотип.
2. (У біохімії, імунології) Про антиген, що може бути розпізнаний одночасно двома або більше різними рецепторами на клітині.
1. У генетиці: одна з двох або кількох рівноцінних форм гена (алелів), які повністю проявляються в гетерозиготному стані, що призводить до одночасного вираження обох ознак у фенотипі організму (наприклад, поява IV групи крові в людини при успадкуванні алелів груп А та В).
2. У лінгвістиці: одна з двох або кількох мов, що співіснують у певному суспільстві чи регіоні та мають приблизно рівний суспільний статус і функціональне навантаження, без чітко вираженої домінантної мови.
1. Такий, що здійснюється чи відбувається за власним бажанням, без примусу чи зобов’язання.
2. (У поєднанні з деякими іменниками) Такий, що створений або функціонує на засадах вільного волевиявлення та самостійності учасників, без державного чи офіційного керівництва (наприклад, добровільне товариство, добровільна пожертва).