Древослів

Словник Української Мови

доброгласний

Буква

1. Який має гарний, приємний голос; мелодійний, благозвучний.

2. Який вимовляється чи співається гарним, чистим голосом; благозвучний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |

Більше записів