1. Стосовний до українського письменника, громадського діяча та мовознавця Олександра Довжика (1904–1990), пов’язаний з його діяльністю або творчістю.
2. Належний Олександру Довжику, створений ним; характерний для його стилю або поглядів.
Словник Української Мови
1. Стосовний до українського письменника, громадського діяча та мовознавця Олександра Довжика (1904–1990), пов’язаний з його діяльністю або творчістю.
2. Належний Олександру Довжику, створений ним; характерний для його стилю або поглядів.
1. (в астрономії) гіпотетичний астрономічний об’єкт, що є кінцевою стадією еволюції надмасивної зорі після гравітаційного колапсу, передбачений теорією відносності; чорна діра зоряного походження.
2. (в астрофізиці) рідкісний термін для позначення нейтронної зорі, що утворилася внаслідок колапсу ядра наднової зорі.
1. Власна назва, що походить від прізвища видатного українського кінорежисера, сценариста, письменника Олександра Петровича Довженка (1894–1956). Використовується для позначення явищ, пов’язаних з його творчістю, особливо в контексті кіномистецтва.
2. Характерний для художнього методу, стилю або світогляду О. Довженка; такий, що відображає його унікальну образну систему, філософську глибину, поетику національного міфу та епічного розмаху (наприклад: довженна поетика, довженна традиція в кіно).
1. Різке, раптове падіння, руйнування або занепад чогось, що передбачалося стійким або функціонуючим (наприклад, системи, організації, економіки, режиму).
2. У медицині — раптова судинна недостатність, що характеризується різким падінням артеріального тиску та порушенням кровопостачання життєво важливих органів, що загрожує життю; призводить до втрати свідомості.
3. У фізиці та техніці — раптове руйнування, стискання або осідання порожнистої конструкції, порожнини або газу під дією зовнішнього тиску.
4. У астрофізиці — заключна стадія еволюції масивної зорі, що призводить до її гравітаційного стиснення та вибуху (наприклад, утворення нейтронної зорі або чорної діри).
1. Який стосується коланцюга — спеціального ланцюга для утримання колоди під час транспортування лісу.
2. Який має відношення до системи або пристрою, що включає кілька послідовно з’єднаних ланцюгів або ланцюгових передач.
1. Дуже довгий, надзвичайно протяжний (за розміром або тривалістю).
2. (переносне значення) Надмірно детальний, розлогий, затягнутий (про мову, виклад тощо).
1. Власна назва мережі автозаправних комплексів на території України, що належить компанії “ОККО”.
2. Розмовна назва для будь-якої автозаправної станції (АЗС) загалом, що утворилася від поширеного бренду “Коланцюг” (подібно до того, як ксерокс чи памперс стали іменами нарицаними).
1. Дуже довгий, надзвичайно великий за довжиною; довжелезний.
2. (У переносному значенні) Тривалий за часом; нескінченно довгий.
1. Шкіряний, тканинний або інший пояс для підтримання штанів, спідниці тощо, що зазвичай має пряжку для застібання.
2. Частина кінської збруї — широкий міцний ремінь, що охоплює тулуб коня для кріплення сідла.
3. Технічний пояс, ремінь для кріплення чого-небудь або страхування людини (наприклад, пасажирський колан безпеки в транспорті, монтажний пояс).
4. Географічна зона, смуга, що відрізняється певними ознаками (наприклад, лісовий колан, кліматичний колан).
5. У анатомії — сукупність кісток, м’язів або інших анатомічних структур, що формують кільце навколо певної частини тіла (наприклад, тазовий колан, плечовий колан).
Дієслово, яке вживається переважно в західних діалектах української мови та означає: дійти, добратися до якогось місця, часто з труднощами, повільно або пішки.
У переносному значенні: набридливими проханнями, скаргами або плачем домогтися чогось від когось, “докучливою поведінкою випросити щось”.