1. (діал.) Залишок рідини на дні посудини, останні ковтки напою.
2. (перен., розм.) Залишкова, найгірша частина чогось, те, що залишилося наприкінці.
-
йодофенол
Йодофенол — органічна сполука, похідна фенолу, в молекулі якого один або кілька атомів водню заміщені на атоми йоду; зазвичай використовується як антисептик або проміжна речовина в органічному синтезі.
-
калаїс
Калаїс — традиційна човнова конструкція, характерна для індіанських народів Венесуели, зокрема народу варао, що являє собою видовбаний човен-довбанку, зазвичай виготовлений з цільного стовбура дерева.
-
допит
1. Процес офіційного опитування свідка, потерпілого або підозрюваного (обвинуваченого) уповноваженими державними органами (слідчим, прокурором, судом) з метою з’ясування обставин справи, що розслідується, та отримання показань.
2. У військовій справі — захоплення та опитування представника противника (язика) для отримання розвідувальних відомостей.
3. Переносно — наполегливе, детальне розпитування когось, схоже на офіційне.
-
йодофен
Йодофен — антисептичний препарат на основі йоду, що використовувався в медицині (переважно у першій половині XX століття) для зовнішнього оброблення ран та операційного поля.
Йодофен — торгова марка (бренд) конкретного лікарського засобу (розчину йоду з додаванням спирту та гліцерину), що випускався фармацевтичною промисловістю.
-
калаїд
Калаїд — власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області.
-
дописувачка
Жінка, яка пише дописи, статті або коментарі для друкованих чи електронних видань, зокрема для газет, журналів, блогів або соціальних мереж.
Авторка, яка регулярно готує матеріали для певної рубрики або проєкту в рамках одного видання чи інформаційної платформи.
-
йодоуксун
Йодоуксун — власна назва препарату в російській федерації, який включає йод та оцтову кислоту.
-
калаша
1. (історичне) Назва ручної вогнепальної зброї — короткоствольного гладкоствольного пістолета великого калібру, поширеного в Україні в XV–XVII століттях, особливо серед козацтва.
2. (етнографічне) Традиційна українська дерев’яна посудина (чарка, кухоль) для напоїв, часто з кришкою, різьбленим або розписним орнаментом.
3. (діалектне) Великий дерев’яний посуд (кадка, діжка) для зберігання різних продуктів.
-
дописувач
1. Особа, яка пише дописи, статті або інші матеріали для періодичних видань (газет, журналів, інтернет-видань), не будучи їх штатним співробітником; автор, що співпрацює з редакцією непостійно.
2. У контексті соціальних мереж та інтернет-платформ — користувач, який створює та публікує дописи (текстові, мультимедійні) на своїй або чужій сторінці.
3. (Застаріле) Той, хто робить дописи, додаткові записи до чогось; хронікер, літописець.