Цей прилад призначений для вимірювання високих температур, які можуть сягати 1600 градусів Цельсія, а його основною деталлю є спіраль із платини.

книжн. Простір, на якому щось поширюється або мешкає, як-от вид тварин, рослин чи інших об’єктів. Наприклад, картопля як сільськогосподарська культура займає найбільшу за площею територію вирощування (Картопля, 1957, 8).

Галузь знань, що досліджує географічні межі поширення певних об’єктів, наприклад, видів флори чи фауни; синонім до терміна “хорологія”.

Напрям у мовознавстві, а саме в етнолінгвістиці, що аналізує особливості народного мовлення, а також елементи традиційної культури (як матеріальної, так і духовної), зосереджуючись на їх територіальному розподілі.

Це слово означає вкрай похилого чоловіка, який, наче, відбирає роки життя в інших (його походження пов’язане з біблійним патріархом Іаредом, чиє життя тривало понад дев’ятсот років).

Воно також може вказувати на лукавого та злого старого.

Інше значення — скупа, жадібна людина.

Крім того, ним називають старого чоловіка, що володіє магічними знаннями, чаклуна або злого знахаря.

АРЕНА, -и, ж. 1. У цирках Стародавнього Риму – спеціальний майданчик, вкритий піском, на якому проводилися гладіаторські бої, спортивні змагання та інші видовища.

2. Кругла площа в центрі циркової будівлі, призначена для виступів артистів.

3. (переносне значення) Місце, де відбувається певна подія або діяльність.

4. (переносне значення, книжне) Сфера, область суспільної чи професійної активності; поле діяльності.

1. У цирках Стародавнього Риму так називали спеціальний майданчик, вкритий шаром піску, на якому проводилися гладіаторські бої, різноманітні спортивні змагання та інші видовища. У творі “Реве та стогне Дніпр широкий” згадується: “Другий день Реве арена. На арені Лідійський золотий пісок Покрився пурпуром червоним, В болото крові замісивсь” (Шевченко, ІІ, 1953, 276). Також у літературі можна зустріти: “На сцені видко чверть цирку з глядачами і частину арени” (Л. Укр., II, 1951, 510).

2. У сучасному цирку це круглий майданчик у центрі споруди, призначений для виступів артистів. Як приклад: “На арену вискочили два рудих клоуни” (Донченко, VI, 1957, 431). Циркове мистецтво приваблює різних людей, які “гаряче аплодують чудовим майстрам арени, що демонструють… відвагу, витримку і мужність” (Літ. газ., 20.ХІІ 1960, 4).

3. У переносному значенні (чого) — це місце, де відбувається певна дія чи подія. Наприклад, у описі: “Дніпро димів, як пожарище. Він нагадував арену фантастичної битви” (Баш, На землі.., 1957, 21).

4. У книжному мовленні в переносному сенсі (чого або яка) це слово означає галузь, сферу чи поле діяльності. Так, М. П. Старицький “свідомо обрав театр ареною своєї громадської і мистецької діяльності” (Життя Саксаганського, 1957, 27). Крім того, “Зародження соціалістичного реалізму пов’язане з виходом на історичну арену найбільш послідовного і до кінця революційного класу — пролетаріату” (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 35).

Для отримання пояснення зверніться до статей «аренав» та «руси».