• дошептатися

    1. Дієслово доконаного виду, утворене від «шептатися» з префіксом до-; означає довести шепіт, таємну розмову або обговорення чогось до певного моменту, стану або логічного завершення.

    2. Рідко вживане у прямому значенні: дійти, дізнатися або з’ясувати щось шляхом тривалого шепоту, потайних розмов або обміну думками.

    3. У переносному значенні (розмовне): довести щось (наприклад, суперечку, обговорення) до небажаного, часто негативного результату або конфлікту через потаємні розмови, плітки або інтриги.

  • дошептати

    1. Дієслово доконаного виду, що означає завершити процес шепотіння, говорити пошепки до кінця або до певного моменту.

    2. Дістатися, дійти або довести щось до когось, спілкуючись пошепки; передати інформацію тихо, навушники.

    3. Переносно: натякнути, вплинути на когось непомітно, обережними порадами або підказами (наприклад, “дошептати думку”).

  • дошвендятися

    1. (розм.) Дізнатися щось, довідатися про щось, часто шляхом випадковості або невеликого розслідування.

    2. (розм., частіше про дитину) Вирости, підрости, досягнути певного віку або стану, коли можна щось робити (напр., дошвендятися до того, щоб ходити).

  • дошвендяти

    1. (розм.) Довго, нудно, одноманітно говорити, базікати; бовтати язиком.

    2. (розм.) Повільно, ледачиво робити щось; ледарювати, марнувати час.

  • дочісуватися

    Дочісуватися — доводити процес розчісування волосся до кінця, до бажаного стану.

    Дочісуватися — переносно: доводити до логічного завершення роздуми, аналіз якоїсь ідеї або ситуації, часто з відтінком наполегливості або докладного “перебирання” деталей.

  • дочісувати

    1. Ретельно, до кінця вичісувати волосся або вовну, надаючи їй охайного вигляду.

    2. Доводити до логічного завершення процес обробки, упорядкування чого-небудь, аналогічного за дією до вичісування (наприклад, тексту, думок).

  • дочірній

    1. Який належить дочці, властивий їй, стосується дочки.

    2. Утворений від чогось основного, головного; вторинний, похідний (найчастіше про організації, підприємства, компанії).

    3. У біології: що утворився в результаті поділу, відгалуження від материнського організму, клітини тощо.

  • дочікуватися

    1. Тривало чекати, сподіватися на прихід, появу когось або чогось, часто з відтінком нетерплячки або тривоги.

    2. Дійти певного стану, моменту в результаті тривалого очікування або перебування в цьому стані (зазвичай у пасивній формі “дочікатися”).

  • доччин

    1. Належний дочці, властивий їй; такий, що стосується дочки.

    2. Отриманий від дочки або через дочку; такий, що переходить від дочки.

  • дочухратися

    Дійти до стану повного виснаження, знемоги або виснажитися внаслідок тривалої, напруженої або рутинної діяльності.

    Довести себе до погіршення стану здоров’я, хвороби через недбалість, недогляд або надмірне навантаження.