• дробово-степеневий

    1. Який стосується дробового степеня (кореня) у математиці та виражається через дріб, де чисельник — степінь, а знаменник — показник кореня.

    2. Який має властивості або структуру, що поєднує елементи дробових і степеневих виразів або функцій.

  • дробово-раціональний

    1. (у математиці) такий, що є відношенням двох многочленів; виражений у вигляді дробу, чисельник і знаменник якого є многочленами.

  • дробово-лінійний

    1. (у математиці) такий, що є відношенням двох лінійних функцій; такий, що описується формулою виду f(x) = (ax + b) / (cx + d), де x — змінна, а a, b, c, d — коефіцієнти (зазвичай дійсні чи комплексні числа), причому c та d не дорівнюють нулю одночасно.

    2. (у техніці, військовій справі) такий, що поєднує в собі елементи дробового (розсіяного) та лінійного (зосередженого) розташування, дії або ураження (наприклад, про рух військ, систему оборони).

  • дробово-квадратний

    1. Який стосується математичної операції, де чисельник дробу містить квадратний корінь, а знаменник — ціле число або вираз, або навпаки.

    2. Який має структуру або форму, що поєднує елементи дробу (поділ на частини) та квадрата (геометричної фігури або алгебраїчного поняття).

  • дробово-квадратичний

    1. (Математика) Пов’язаний з операцією, що поєднує ділення та піднесення до квадрата; такий, що містить змінну в знаменнику та в квадраті.

    2. (Математика) Стосовний до раціонального дробу, чисельник якого є лінійною функцією, а знаменник — квадратним тричленом.

  • дробовий

    1. Який стосується дробу, дробів (у математиці).

    2. Який складається з дрібних, окремих частин; частинковий.

    3. Який має дрібну, роздроблену структуру (про ґрунт, породу тощо).

    4. Який призначений для стрільби картеччю або дробом (про зброю).

  • дробний

    1. Який складається з дрібних, невеликих частин; подрібнений, дрібненький.

    2. Незначний за розміром, обсягом або кількістю; малий, дрібний.

    3. Який стосується незначних, другорядних деталей; мізерний, несуттєвий.

    4. (У математиці) Який стосується дробів, виражений дробом; дробовий.

  • дроблячи

    Дієприслівник від дієслова “дробити”, що означає процес поділу чогось цілого на дрібніші частини, розмелювання, розбивання на фрагменти.

  • дроблений

    1. Подрібнений на дрібні частини, розбитий на окремі фрагменти.

    2. (у математиці) Що стосується дробів, дробових чисел; дробовий.

    3. (у техніці, промисловості) Що має зернисту, нецілісну структуру внаслідок спеціальної обробки (наприклад, про сипкі матеріали).

  • дробитися

    1. Розпадатися на дрібні частини, подрібнюватися, кришитися.

    2. Розділятися на окремі, часто незначні групи, втрачати цілісність, єдність (про суспільні явища, організації тощо).

    3. (у фізиці) Зазнавати поділу атомного ядра з виділенням великої кількості енергії.