1. Стосовний до дружини (у значенні князівського війська в Київській Русі), що належить до неї або складається з неї.
2. Стосовний до дружини (у значенні добровільного народного загону для підтримки громадського порядку), властивий їй.
-
дружинин
1. Належний дружині, що стосується дружини; властивий дружині.
2. Присвячений дружині, створений на її честь.
-
дружелюбно
1. Прислівник до слова “дружелюбний”; проявляючи дружні почуття, доброзичливість, приязнь по відношенню до когось; по-дружньому, доброзичливо.
2. Так, що свідчить про взаємну згоду, гармонію; мирно, злагоджено.
-
дружелюбний
1. Який виявляє дружність, приязнь, доброзичливість до оточуючих; сповнений доброзичливості.
2. Який свідчить про дружність, доброзичливість; вираз такої якості.
3. Який сприяє дружнім, мирним стосункам; неворожий.
-
дружачи
Дієприслівник від дієслова “дружити”, що означає перебувати з кимось у дружніх, близьких, приязних стосунках; товаришуючи, підтримуючи дружбу.
-
другів
Прикметник, що означає належність або стосунок до особи на ім’я Друг (чоловічого роду) або групи осіб на прізвище Друг, Друга, Други.
-
другочергово
У другій черзі, після першочергового виконання інших завдань або заходів.
-
другочерговий
Який належить до другої черги, здійснюється або відбувається після першої черги.
Який має другорядне значення, не є пріоритетним або терміновим.
-
другосортний
1. Який за своїми якостями, властивостями або призначенням належить до другого, нижчого ґатунку; не першосортний, гіршої якості.
2. Переносно: другорядний, менш значущий, не найкращий за своїми характеристиками.
-
другорядний
1. Такий, що має другорядне, менш важливе значення; неосновний, другого ступеня, другого плану.
2. Не найкращої якості; посередній, невисокого ґатунку.