1. Стосовний до дружини (у значенні князівського війська в Київській Русі), що належить до неї або складається з неї.
2. Стосовний до дружини (у значенні добровільного народного загону для підтримки громадського порядку), властивий їй.
дружинний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Перш за все у нас князівсько-дружинний устрій не пройшов глибоко в масу народну, не перейняв її цілою системою, як феодалізм західний, не пустив глибокого кореня в самий ґрунт; він зоставався чимсь зверхнім, досить хистко прив’язаним до народу. Громада зоставалася цілковитим господарем свого ґрунту, своїх справ, і тільки в зверхніх справах стикалася з устроєм княжим.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”
Приклад 2:
Князівсько-дружинний устрій, як раніше, лежав тягарем над народом; участь громади в справах політичних зостається чимсь надзвичайним, навіть в землях з більше розвиненим впливом громади, як-от в Київщині, а принципом de nobis non sine nobis[7] также живо була перейнята громада наша, як і громади західні. Се все споводувало той кризис, який переживає не одночасно, не однаковим способом вся Русь.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”
Частина мови: прикментик () |