Словник Української Мови
1. Художник, який створює карикатури — образотворчі твори з навмисним гротескним спотворенням, гумором або сатирою, що висміюють певні риси, явища або осіб.
2. Майстер образотворчого мистецтва, що спеціалізується на сатиричних або гумористичних малюнках, часто для ілюстрації у пресі, журналах чи на інформаційних ресурсах.
1. Органічна сполука з класу ароматичних амінів, що містить бензольне кільце та дві аміногрупи (-NH₂); існує у вигляді трьох ізомерів (о-, м-, п-), які мають різні фізичні властивості та застосовуються у виробництві барвників, ліків та полімерів.
2. (За конкретним ізомером) Пара-діамінобензол (п-фенілендіамін) — найпоширеніший ізомер, кристалічна речовина, що широко використовується як компонент для фарбування волосся, у виробництві технічних барвників та як антиоксидант.
1. Гуморістичний або сатиричний малюнок, у якому зовнішні риси, дії чи характер людини (рідше — явища, предмета) навмисно спотворені та узагальнені з метою висміювання, гострої критики чи публіцистичного впливу.
2. Твір мистецтва (образотворчого, літературного, музичного тощо), що є грубим, спотвореним наслідуванням чого-небудь, безглуздим чи беззмістовним відтворенням оригіналу; пародія, перекручення.
3. Про людину або явище, що своїми рисами, властивостями викликає враження смішного, недолугого спотворення чогось справжнього, гідного.
1. Органічна сполука, що містить дві аміногрупи (-NH₂) у молекулі; використовується в органічному синтезі та промисловості.
2. (біохім.) Біогенний амін, що утворюється в організмі людини, тварини або рослин (наприклад, путресцин, кадаверин); може виконувати фізіологічні функції або бути токсичним.
1. (мистецтво) Гротескне, навмисно спотворене зображення людини або предмета в образотворчому мистецтві, графіці чи літературі, що посилює характерні риси для створення комічного або сатиричного ефекту.
2. (історичне) Назва невеликої монети, що перебувала в обігу на українських землях у XVII–XVIII століттях, зокрема під час національно-визвольної війни; карбована з міді, зазвичай дорівнювала 1/3 шага або 1/6 гроша.
1. Музичний інструмент, що складається з набору дзвонів різної величини, які приводяться в рух за допомогою клавіатури або механічного вала; дзвіниця з мелодійними дзвонами.
2. Мелодія, що виконується на такому інструменті, або механізм для автоматичного відтворення мелодій на дзвонах годинникових веж.
Діамофос — діамонійфосфат, добриво, що містить азот і фосфор, застосовується в сільському господарстві.
Діамофос — торгова марка комплексного азотно-фосфорного мінерального добрива у формі гранул.
1. Про очі: темно-коричневий, бурштиновий, горіховий (про колір райдужної оболонки).
2. Про забарвлення хутра тварин (переважно коней, собак, корів): темно-рудий з коричневим, буро-рудий.
1. (діалектне, західні регіони України) Діамант, алмаз; коштовне каміння, що відрізняється особливою твердістю та блиском після обробки.
2. (переносне значення, рідковживане) Про щось або когось надзвичайно цінного, блискучого, досконалого; перлина, скарб.
1. (про людину) такий, що має кари очі; темноокий.
2. (переносно, поетичне) такий, що нагадує колір карих очей; темний, глибокого насиченого відтінку (зазвичай про колір).